Проблема не в тому, що в нас є олігархи, а в тому, що їх мало, — Новак

Любомир Ференс: Що можна сказати про цей бюджет назагал? Наприклад, в ньому заплановані надходження від зростання податків підприємств і населення на 19% і 14% відповідно. Що це означатиме?

Андрій Новак: Бюджет формується з двох джерел: податкові надходження та інші доходи — податки від державних підприємств, дивіденди від тих підприємств і боргові запозичення.

Треба сказати, що проект бюджету на 2017 рік по структурі доходів і структурі витрат є ксерокопією бюджету на 2016, 2015, 2014 роки. Тобто структура доходів і структура витрат однакова.

Проект бюджету на 2017 рік по структурі доходів і структурі витрат є ксерокопією бюджету на 2016, 2015, 2014 роки

Євген Павлюковський: Ті відсотки від надходжень підприємств і громадян, які планується збільшити до 19 %і 14% відповідно, менше, ніж наше інфляційне зростання? Чи не покриє інфляція це зростання? І чи не врахований тут оцей інфляційний індекс?

Андрій Новак: Основний розрахунок в проекті бюджету на наступний рік уряд взяв саме з інфляційного ефекту. Уряд просто взяв бюджет цього року, і додав до нього показник інфляції.

Євген Павлюковський: Тобто на виході ми маємо нуль?

Андрій Новак: Так, в проекті бюджету на 2017 рік сам уряд не розраховує на ріст економіки, а лише на інфляційний ефект.

Любомир Ференс: Тобто ВВП в нас зростати не буде?

Андрій Новак: За прогнозами він буде зростати і може зростати, але це зростання настільки невелике — 1-3%, що воно буде для нас абсолютно невідчутним.

Тому уряд пішов найпростішим шляхом, тим, яким йшов і попередній уряд, — розрахунок виключно на інфляційний ефект. Саме тому він заклав планову штучну девальвацію гривні, яка на сьогодні немає під собою жодних економічних підстав. Тому що вже майже рік всі фактори, які формують курс гривні, в Україні позитивні. Це вже не 2014 рік, коли спостерігались величезні валютні дисбаланси, наприклад, по зовнішній торгівлі тоді в нас було мінус 13 млрд доларів. Зараз — +/- 1 млрд.

 Уряд заклав планову штучну девальвацію гривні, яка на сьогодні немає під собою жодних економічних підстав

Також потрібно враховувати величезні валютні вливання: від МВФ, уряду СШ, Європейського союзу, Світового банку та Європейського банку реконструкції і розвитку.

Євген Павлюковський: Чому уряд пішов саме таким шляхом?

Андрій Новак: Тому що це найлегший шлях, коли не треба робити ніяких реформ, не треба забезпечувати ріст економіки, просто ми отримаємо через інфляційний ефект більші надходження як до центрального бюджету, так і до місцевих. Просто симетричне додавання номінальних доходів в гривнях через інфляційний ефект.

Євген Павлюковський: А наповнювати бюджет вирішили вже перевіреним роками методом за рахунок підвищення акцизів, зокрема?

Андрій Новак: Можна навіть нічого не підвищувати по податках, тому що інфляційний ефект працює. Чому так? В нас половина всіх податкових надходжень — це один єдиний податок, який називається податок на додану вартість (ПДВ) Це було і раніше, і це саме закладає уряд в проект бюджету на 2017 рік. Якщо в бюджеті на 2016 рік від ПДВ передбачено 230 млрд грн доходів, то в проекті бюджету на наступний рік уряд заклав 280 млрд. грн. Тобто знову уряд розраховує на звичайний податок на споживання.

Кожен раз, коли відбувається акт купівлі будь чого, ви з нього платите ПДВ.

Євген Павлюковський: Чим це небезпечно, зважаючи на те, що люди все одно купують і будуть купувати товари та послуги?

Андрій Новак: Велика залежність від будь-якого одного джерела ресурсів — це погано, так само залежність від одного податку.

Любомир Ференс: Яким буде курс долара у співвідношенні до гривні? Ви сказали, що ніяких підстав для падіння гривні немає, але вчора вийшло повідомлення експертів МВФ, які констатують, зважаючи на певні чинники, що в Україні долар може сягнути навіть 46 грн. Наскільки виправданими можуть бути ці очкування?

Андрій Новак: Мене хвилює, що цю суто внутрішню та суто формальну аналітику МВФ, наші українські медіа починають сприймати як дане і виносять на поверхню. Аналітики МВФ завжди в свої аналітичні розрахунки покладають суттєві ризики, наприклад, в разі, якщо в 2017 році в Україні повториться сценарій 2014 року, і відбудеться така ж глибока девальвація, як і в 2014 році, то курс може сягнути 46 грн за долар.

Але якби Міжнародний валютний фон орієнтувався на такі песимістичні аналітичні розрахунки, то він би ніколи не надав Україні траншу цього року.

Любомир Ференс: Коли дивишся на статті видатків, то впадає в очі, що держава дуже добре подбала про себе: збільшені видатки на МВС, на прокуратуру, на «Укроборонпром», але видатки на гуманітарний блок зростають тільки на трохи. Цей проект бюджету зроблений для себе, рідних?

Андрій Новак: Можна і так сказати. Починаючи з 2014 року наші чиновники, які на хвилі другого Майдану прийшли до влади, активно спекулюють темою «війна». Звичайно, при наявності зовнішньої агресії, буде логічним збільшення витрат на свою оборону, але в такий момент спекулювати лише темою війни не можна.

Мінімальна зарплата зросте на 10%, оплата лікарям в  середньому –  на 25%, оплата вчителям в середньому – на 33%

Для порівняння я вам наведу приклад Сирії. Сирія — це фізично зруйнована країна за останні п’ять років конфлікту, але за цих п’ять років девальвація сирійської грошової одиниці становить 25%, а в нас за два роки гривня подешевшала в 3 рази.

Євген Павлюковський: У сферах охорони здоров’я та освіти відбуваються певні реформи. Чи не пов’язано те, що в проект бюджету на 2017 рік закладено не так багато грошей, як очікувалось, з ходом реформ — зі скороченням певного штату, окремих адміністративних одиниць тощо. Можливо, ці сфери не потребують на даний момент більше коштів?

Андрій Новак: З одного боку в проекті бюджету на 2017 рік року передбачені певні підвищення по певних категоріях соціальних платежів: мінімальна зарплата зросте на 10%, оплата лікарям в середньому — на 25%, оплата вчителям в середньому — на 33%. І це непогане зростання. Але чому це відбувається? Це просто наслідок трирічного кумулятивного ефекту інфляції.

Як ви пам’ятаєте, попередній уряд два з половиною роки своєї діяльності сповідував політику «затягування соціальних поясів». Це на практиці означало заморожування підвищення соціальних виплат. А за ці два з половиною роки ціни галопом скакали вгору. Тобто кумулятивна інфляція за 2014-2016 рік тільки за офіційними даними біля 100%. І якщо є така інфляція, то вже в 2017 році можна безболісно підняти соціальні виплати на вищезгадані відсотки. Та тільки купівельну спроможність цих коштів ніхто не рахує. Що тепер за одиницю гривні можна купити з того, що можна було придбати за ту ж саму одиницю на початку 2014 року?

Любомир Ференс: В нас дуже багато говорять про боротьбу з олігархами та деолігархізацію. Але на наступний рік рентак на видобуток газу і нафти зменшена, і тільки трошки підняли ренту на видобуток руди. А видобувають ці всі корисні копалини наші основні гравці — олігархи: Ахмєтов, Пінчук, Живаго і т. п. Тобто людям одне подається, а в бюджет вноситься інше. Чому так зроблено?

Андрій Новак: Порівняно з цьогорічним бюджетом в проекті бюджету на 2017 рік рента на надри зменшена з 65 млрд грн на 50 млрд грн. Але цю тему олігархів і податків на видобуток надрів треба розділяти об’єктивно.

З одного боку, зрозуміло, чому рента зменшується для однієї категорії, і збільшується для іншої. Це залежить від того, яка фінансово-промислова група в даний момент часу знаходиться у владі, і яким бізнесом вона володіє.

В нас в країні 5-10 олігархів, а нам для такої економіки потрібно 105-110. 

Але з іншого боку, назвіть мені хоч одну ринкову економіку в країні, де немає олігархів. Навіть у Китаї, який залишився в політиці строго однопартійним і комуністичним, є сотні олігархів. Тому що він у економіці відійшов від комунізму, а запровадив ринкову економіку.

Адже ринкова економіка — це економіка вільного підприємництва.

Наша проблема не в тому, що в нас є олігархи, а в тому, що їх дуже мало, і вони монополісти. В нас можна нарахувати 5-10 олігархів, а нам для такої економіки потрібно 105-110.

Також проблема полягає в тому, що наші олігархи в основному ресурсники, а не виробники готової споживчої продукції, в якій є багато доданої вартості, сформованої на території України.

Олігархи – це як найздоровіші тварини у лісі.

Євген Павлюковський: В цьому проекті бюджету ми побачили, що планується підвищити акцизи на алкоголь та дизпаливо, тютюн та низку інших акцизних товарів. На скільки доцільно це робити в умовах стагнації економіки, на вашу думку? І чи не призведе це до ще більшої тенізації?

Андрій Новак: Акциз акцизу — рознь. Добре, що підвищується акциз на пальне, тому що він стимулює власне виробництво на наших нафтопереробних заводах, бо на сьогодні 75% пального в Україні — імпорт. І як тільки девальвує гривня, автоматично росте вартість імпортного бензину і дизельного палива. Тому в наших інтересах збільшувати частку власного виробництва.

Також потрібно піднімати акциз на алкоголь і тютюн, тому що в нас вартість алкоголю і тютюну дуже низька, і це питання національної безпеки і здоров’я нації. Через доступний алкоголь і тютюн все молоде покоління палить і п’є пиво.

Інший бік питання — це контрабанда того ж тютюну, алкоголю та палива. Але це не питання економічної системи, а питання правоохоронних органів.

Любомир Ференс: Які є найбільші ризики для суспільства в проекті бюджету на 2017 рік?

Андрій Новак: Найбільший ризик у прогнозі росту ВВП. На 2017 рік уряд заклав ріст ВВП на рівні 3%. І якщо не буде цього росту, доходна частина бюджету залишиться під питанням.

Друге — доходна частина бюджету, яка складає доходи від приватизації. В бюджеті на 2016 передбачено було 17 млрд грн. На сьогодні надійшло менше 100 млн. Тобто ми бачимо, що великої приватизації немає, і я в наступному році в неї також не вірю.

Любомир Ференс: Якщо ці статті бюджету не будуть використані, як це відіб’ється на пересічному громадянинові?

Андрій Новак: Відіб’ється, якщо не дай Бог буде тривати і далі штучна девальвація гривня, тому що вона потягне за собою ланцюгову реакцію: здорожчення імпортних товарів, палива, а потім і вітчизняних товарів.