Говорили про виставку «Червоний шум: декомунізація колекції» з її кураторкою Катериною Липою.
З 5 лютого по 8 березня в Музеї історії міста Києва триває виставка «Червоний шум: декомунізація колекції». Проєкт присвячений візуальному тиску радянської пропаганди, викривленню української історії засобами образотворчого мистецтва та походженню наративу про «один народ».
Катерина Липа: Виставка «Червоний шум: декомунізація колекції» загалом про візуальну радянську пропаганду, яка тиснула на людину більше, ніж будь-що інше. Це було всюди: на роботі, на вулиці, вдома. Як показує сьогоднішній досвід, це речі, які запам’яталися значно краще, ніж тексти з газет. Вони й досі впливають на світогляд.
Виставка складається з артефактів із зібрання Музею історії міста Києва. Переважна більшість предметів експонуватиметься уперше. Проєкт включає також лекційну програму та public talk «Брендоване совком: артефакти радянської доби у сучасному музеї».
Катерина Липа: До багатьох експонатів ми додаємо роз’яснення. Це необхідно, бо в радянські часи створювали «мистецтво» з метою пропаганди, а не для краси. Те, що зображено, наприклад, на картині може бути не правдою. Зараз треба пояснювати що саме не правда та чому зображено саме так.
Ми маємо дивовижну колекцію. У нас багато кічу або на його межі. Наприклад, тарілочки, розписані петриківкою, в яку дивним чином вплетено 26-ий партз’їзд. Або подарунки від міст-побратимів із зображеннями Леніна і обов’язково в радянському стилі.
Пропагандистське мистецтво — теж мистецтво. Людина хотіла «запудрити» нам мізки і зробила це віртуозно.Чому це не може бути мистецтвом? Справа в якості та виконанні.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту