Протиотрута пропаганді — тільки правда

У Києві закінчився міжнародний семінар “Спокуса пропаганди і масові вбивства в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст.” За мотивами семінару говоримо з Людмилою Гриневич (директорка Українського центру досліджень Голодомору), Кирилом Феферманом (науковий співробітник Центру досліджень геноциду, Фонд Шоа), Наталією Федущак (директорка з комунікації фонду “Українсько-Єврейська зустріч”).  

Людмила Гриневич відзначила, що вперше в історії незалежної України було створено майданчик, де обговорювалися одночасно і трагедії Голодомору, і Голокосту, і депортації кримських татар. “Окремий фокус також було зроблено на пропаганді. Ми розглядали її в контексті того, як вона може торувати шлях до масових убивств, і намагалися з’ясувати, які паралелі можна проводити між нашим минулим і нашим сьогоденням”, – відзначає Людмила Гриневич. Кирил Феферман уточнив, що неможливо прорахувати, що люди чинили певним чином під впливом лише винятково пропаганди, і наголосив на тому, що пропаганда не є винятковою причиною агресії громадян, тож не потрібно знімати вину з тих, хто пішов за закликами пропаганди. “Не говорит ли пропаганда то, что люди хотят услышать?” – ставить риторичне запитання Кирил Феферман. “Важливо давати правду і нічого, крім правди. Але ми живемо в світі, де є стільки інформації, що може йти велика маніпуляція. Друге питання, окрім правди: як зробити меседж таким, щоб його зрозуміла решту світу?” – додає Наталя Федущак.