Наталія Соколенко: Що ви можете віднести до зради чи перемоги сьогоднішнього парламентського тижня?
Ігор Луценко: В кожній зраді є маленька перемога. Те, що сьогодні знову провалили закон про державну службу — це частково перемога. Адже, якби його в тій формі і з тим складом людей, які прийшли в парламент, то, можливо, ми сьогодні просто знівечили би його тими поправками. Він би втратив свою сутність.
Добре, що Володимир Гройсман в даному випадку на стороні добра і він зрозумів кон’юнктуру залу і переніс його на наступний тиждень. Я говорив зі своїми колегами і всі задоволені. Незадоволені, що закон прийняли, але те, що є конструктив у Верховні Раді —це добре.
Олег Осуховський: Якщо брати той закон, який був сьогодні проголосований щодо децентралізації, то це є великим позитивом. Та ми вже чекаємо децентралізації справжньої, яка має відбуватися в Україні. І децентралізації буз префектів, які мали би бути наглядачами, але як б ні за що не відповідали. Якщо брати голову обласної ради, то він відповідає за економічний розвиток, а префект не буде ні за що відповідати і лише блокуватиме рішення.
Наталія Соколенко: Зараз є кілька ініціативних груп для проведення народної Конституції. Як ви ставитеся до цього?
Ігор Луценко: Нова Конституція — це необхідна умова виживання нашої країни. Тобто у нас іншого шляху, як змінити Конституцію — немає. Зокрема, потрібно розділити гілки влади, прибрати супер-президента, встановити класичну західну демократію, одну з версій — або президентську республіку, або парламентську.
Ми зараз боремося з корупцією, але борсаємося в певних межах. На жаль, ці межі задаються цією деструктивною Конституціє, яка писалася під Кучму і ним приймалася. І до сих пір ми боремося з цими конституційними наслідками.
Я вважаю, що має бути спільна робота громадськості і парламенту. Не може бути так, щоб хтось один. На сьогодні та коаліційна угода, що у нас було, вона передбачає, що парламент має щось створити і робити в рамках цієї групи. І це основне завдання, на жаль, не виконується.
І тому постає питання, а що тоді робить Президент? На жаль, процес створення нової Конституції торпедується. Я вважаю, що з цим парламентом нічого не вийде.
Олег Осуховський: Президент створює нову Конституцію не для того, щоб зламати нову систему, а для того, щоб мати більші важелі. Вчора ним був внесений законопроект щодо правосуддя. Він хоче зробити, щоб була як зараз парламентсько-президентська республіка, але по повноваженням, щоб була президентсько республіка.
Наталія Соколенко: Чи ведеться у парламенті робота для створення законодавства по поверненню Криму?
Ігор Луценко: Як член коаліції можу сказати, що вона заблокована. Зараз першим завданням є скасування ганебного режиму, так званої зони вільної торгівлі в Криму. Я би це назвав —пільги для агресора.
Президент після того, як ми разом з активістами почали блокаду Криму, пообіцяв ввести свій законопроект щодо скасування цієї вільної економічної зони і запровадження якихось особливих умов торгівельних стосунків з окупованою територією.
Але, на жаль, ми до сих пір не бачимо цих законопроектів. Натомість, у Верховній Раді лежать законопроекти про скасування цієї економічної зони, але ніхто за них не береться. Всі чекають на команду Президента, а Президент чекає взагалі не відомо на що.