Громадське радіо
Лариса Денисенко: Хочу нагадати нашим слухачам, що всіх громадян України, які проживали в Криму 18-го березня 2014 року автоматично оголосили громадянами Російської Федерації. Про це ми будемо говорити з юристкою-міжнародницею Ольгою Поєдинок.
Ольга Поєдинок: Питанню громадянств кримчан я приділяю значну увагу. Російське громадянство вони одержали примусово. Можливість відмовитися від російського громадянства була ефемерна і дуже короткий проміжок часу, який на це виділявся.
Оптація, тобто можливість здійснити вибір громадянства, не може бути застосована у нашій ситуації. Тому що порушений принцип міжнародного права і агресія РФ по відношенню до України не може мати правових наслідків. Україна діяла відповідно і прийняла Закон про окуповані території. Стаття 5 цього закону говорить про те, що навіть якщо наші громадяни отримали російські паспорти, вони все одно вважатимуться громадянами України.
Ірина Славінська: Чи змушувала РФ відмовлятися від українського громадянства? Після так званого референдуму було модним рвати українські паспорти.
Ольга Поєдинок: Прямої заборони зберігати українське громадянство не було. Кримінального покарання за це немає. Але, щонайменше, моральний тиск РФ здійснювала тиск.
Лариса Денисенко: Російське законодавство забороняє подвійне громадянство особам, які працюють в органах державної і муніципальної влади, правоохоронних органах, вчителям, викладачам навчальних закладів. Ці люди були фактично позбавлені вибору інакше б вони втратили роботу.
Ольга Поєдинок: Це обмежена категорія населення. Але саме так, вони були позбавлені вибору. Кожна держава обирає сама, як буде ставитися до осіб з подвійним громадянством. Так новий закон України про державну службу теж вводить таку норму. Державними службовцями тепер не можуть бути особи, що мають подвійне громадянство.
В першу чергу Російська Федерація порушує норми міжнародного гуманітарного права. Тобто тієї галузі права, яка регулює правовідносини між державами в період збройного конфлікту, адже була анексія. РФ в цьому випадку є державою-окупантом і повинна дотримуватися вимог. Наприклад вимогою є не змушувати населення окупованої території присягати державі-окупанту. Наприклад, змушувати кримчан, яких призвуть, воювати проти України, держави свого первинного громадянства – це є воєнний злочин. В 1946 році цей прецедент встановив трибунал у Страсбурзі. Німці примушували французьких громадян, які населяли Ельзас воювати роти Франції.
Якщо особа є громадянином однієї держави, то примусово зробити її громадянином іншої не можна. До того ж в Конвенції ООН з прав людини йдеться про те, що особа не може бути позбавлена права змінити своє громадянство.
Ірина Славінська: Чи можемо ми прокоментувати ситуацію з українськими політв’язнями і примусом щодо них змінити громадянство? Такі історії є щодо Геннадія Афанасьева, Олега Сенцова, Олександра Кольченка.
Ольга Поєдинок: Ставлення до громадянства у нас з Росією подібне. Якщо є українське громадянство, то Україна не братиме до уваги іноземне. Але чому ведуться такі перемовини? От наприклад є особа, яка є громадянином РФ і він йде на обмін чи видачу. Але є факти, які свідчать про те, що він має і українське громадянство. Тоді вказується лише громадянство РФ, тому що треба обійти положення Конституції відповідно до якого Україна не може видавати своїх громадян.
Лариса Денисенко: Нещодавно адвокат Роман Мартиновський розповідав в нашому ефірі, що всіх жінок з колонії у Криму етапували до РФ. Їм всім було нав’язане громадянство РФ. Дипломатичні служби України і правоохоронні органи не можуть відстежувати цю ситуацію. Роман наводив цифри, що понад 2 тисячі людей, які відбували покарання в Криму зараз знаходяться в Росії.
Ольга Поєдинок: Свобода дії консула в цій ситуації обмежена. Йому можуть відмовити, посилаючись на те, що особа вже має російське громадянство. Допомогти можуть родичі, які мають з’ясовувати інформацію про своїх членів родини. І якщо щось не гаразд, треба пред’являти претензії РФ.
Лариса Денисенко: Ви згадали про родичів, а я хочу навести факт, що 4,3 тисячі сиріт з Криму теж примусово отримали російське громадянство і відразу потрапили під заборону усиновлення іноземцями, тому що російське законодавство забороняє це напряму. Тут можна говорити про насильницькі дії і порушення прав людини, зокрема права на гідне ставлення.
Ольга Поєдинок: Саме так. Це є порушення їхнього права мати сім’ю і зростати в сім’ї. Україною їхнє російське громадянство не буде сприйматися. Але питання про усиновлення не вирішується дистанційно, воно має бути розглянуте українським судом. А якщо дитина знаходиться за кордоном, то це фактично не реально.
Лариса Денисенко: Чи існує міжнародний механізм оскарження примусового надання громадянства?
Ольга Поєдинок: Питання примусового громадянства було включене до переліку тих питань, які Україна подала у позові проти РФ до Європейського суду з прав людини. Це питання стало в ЄСПЛ дуже актуальним. У червні Європейський суд розглядав випадок і виніс рішення про примусове позбавлення громадянства. Раніше такі питання не розглядалися в ЄСПЛ, а зараз його розглянули в рамках статті 8 (сімейно-приватне життя). Плюс тут ще може додаватися стаття 14, заборона дискримінації. Тому кожна особа, якій примусово надали російське громадянство в Криму може судитися в РФ і вичерпавши засоби захисту на національному рівні, подати позов до ЕСПЛ. Вода камінь точить. Такі окремі позови складаються у великий пазл, який підтримує українську державність.