У рамках «Європейської хвилі» говоримо з Іванною Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
«Європейська хвиля» — програма про європейські реформи в Україні, яку «Громадське радіо» виготовляє спільно з ініціативою «Сильніші разом».
Наталя Соколенко: Які пропозиції Україна має до саміту НАТО? Чого очікуємо від партнерів?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ми чекаємо, що отримаємо підтримку на рівні міністрів оборони країн-членів Альянсу, комплексного пакету допомоги, який буде включати, крім ініціатив, які вже реалізовуються НАТО в Україні, й додаткові ініціативи. Зокрема, розраховуємо на те, що буде засновано новий трастовий фонд, що стосуватиметься проблеми розмінування по лінії розмежування. І це завдання не на місяці, а на роки.
Поза тим, ми сподіваємось, що надаватиметься й надалі допомога за програмою партнерства з точки зору наукових досліджень. Ми зараз є найбільшим бенефіціаром НАТО в цьому контексті. Ба більше — ми є найефективнішим бенефіціаром.
Нещодавно в одній із київських військових частин було відкрито програму з очищення води, яка була забруднена на території військової бази. Нам передано сучасне обладнання, яке дозволяє очистити воду. Після цього обладнання можна використати на інших об’єктах. Мені здається, що ми часто не докомуніковуємо про ті речі, які вдається досягнути. Не завжди знаємо про те, що НАТО — це не тільки військовий вимір. Альянс підтримує дуже багато програм невійськового співробітництва.
Наталя Соколенко: А що стосується військових програм?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Думаю, що ми отримаємо продовження тренінгових програм, які ми вже почали з НАТО. Будуть продовжуватися тренування у Яворові, Хмельницькому — на тих полігонах, де наші партнери допомагають побудувати нового типу бойові одиниці. Думаю, що навчаючи нас, вони також переймають досвід від військових-учасників бойових дій на сході країни.
Наталя Соколенко: Чи розглядається співпраця з країнами на європейському континенті поза структурами НАТО чи ЄС?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Мені здається не зовсім правильним говорити зараз про балто-чрноморський союз. Є багато ініціатив, за якими ми співпрацюємо з тими ж країнами Вишеградської четвірки. Так само маємо співпрацю з Грузією, Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Молдовою. Ці формати тісно переплітаються.
Наталя Соколенко: Повернімося до питання інтеграції з ЄС. Головне питання нині — візи. Чи точно ЄС дасть нам безвізовий режим?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Є зафіксована домовленість, через те, що Україні було виставлено план візової лібералізації з ЄС, з яким погодилися як ми, так і Єврпейський Союз. Саме на основі перевірки виконання Україною цього плану Європейська Комісія і запропонувала законодавчу ініціативу Європейському Парламенту і Раді ЄС стосовно того, що візовий режим з Україною має бути відмінений. Тому, не зважаючи на різні проблеми, я залишаюся оптимістом щодо цього.
Наталя Соколенко: Уявімо, що ми отримали безвізовий режим. Які у вас далі цілі на цій топ-посаді?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ви знаєте, що з 1 січня 2016 року вступила в дію зона вільної торгівлі й Угода про Асоціацію з ЄС, хоча із цим використовують термін «у тимчасовому застосуванні». Це означає, що актуалізувало питання необхідності нами актуалізовувати максимально швидко законодоавство ЄС в разних галузях нашої економіки.Ці нові правила змінять умови, в яких ми живемо.
Це довготривалий процес. До цього часу є велика кількість лобістських депутатських груп, які блокують реформування у галузях. Тому для нас важлива і просвітницька частина роботи.
Нині працює зона вільної торгівлі. Ми скористалися вже 19 квотами. Українські підприємства продовжують експортувати в ЄС понад квотами. Тобто наш товар вже сприймається європейською стороною. Точно так само європейці користуються квотами, які ми надали. Чим більше європейських товарів матимемо, тим більше знизяться ціни на певні категорії.
Наталя Соколенко: Можливо, у вас є суто внутрішньо українські цілі в роботі віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Надзвичайно важливо, щоб стратегічний оборонний бюлетень, ухвалений Радою Нацбезпеки і підписаний президентом, трансформувався в конкретні програми дії по реформуванню Збройних Сил України і щоб до 2020 року ми вийшли на відповідність стандартам НАТО.
Поза тим, мені б страшенно хотілося відновити внутрішньо українське завдання з інформування населення про те, чим реально є НАТО. Це питання є стратегічним. Нині маємо велику підтримку громадян стосовно вступу України до НАТО. Думаю, що вона є такою емоційною через те, що бачимо загрозу з боку РФ. Ми не до кінця розуміємо, які демократичні інструменти пропонує ця організація.
На даний момент маємо більше 50% підтримки щодо вступу України до НАТО. Це великий ривок у порівнянні з тими показниками, які мали раніше. Тут знову ж таки потрібна підтримка громадських організацій, журналістів, щоб програма інформування була затверджена урядом.
Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС.