Референдум 17 березня 1991 року: що тоді відбулося?

Одночасно з цим референдумом у Росії відбувся всеросійський референдум про введення поста президента РРФСР, а в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, що Україна має бути у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України». Позитивно на нього відповіли понад 80% опитаних.

Розмова з політологом та істориком Олександром Палієм та журналістом Вахтангом Кіпіані.

Олександр Палій: Тодішній президент Радянського Союзу Горбачов і союзна верхівка намагалась зберегти Радянський Союз. Керівники республік раптом згадали, що мають право на відокремлення і Радянський Союз добіг свого кінця. У цей момент Горбачов і запровадив проведення референдуму. Українське керівництво натомість прямо не могло це саботувати, й пішли іншим шляхом — запропонували свій референдум. Фактично цей референдум був про незалежність. Тобто паралельно з союзним референдумом вони запровадили свій.

У Радянському Союзі було б гірше, ніж зараз. Він взагалі не давав ніякої відповіді на майбутнє. В Україні була головна проблема в тому, що залишилась пострадянська еліта. Люди думають, що оці закриття фабрик, заводів — це від того, що незалежність. Це не правда. Це через те, що в нас була радянська еліта, яка залишилась при владі, радянська бюрократія. Вона була корупційною і вихована на те, щоб свідомо шкодити Україні. Якби наша еліта була трохи іншою, Радянський Союз не садив в тюрми таку величезну кількість людей, не знищував найкращих, то життя було б значно кращим – як у Польщі, може навіть краще. усі ці проблеми не через незалежність, а через той колосальний негативний спадок, який залишився від Радянського Союзу. Люди були деморалізовані — красти на заводі, наприклад, було нормально.

Вахтанг Кіпіані: У 1989 році було створено Народний рух України. Відповідно дуже багато ініціатив, які відбувались тоді в Україні, робили саме вони. Коло організацій, які тоді називались демократичними, було доволі широким. У процесі різних розмов і дискусій всі виходили на те, що треба боротись за утвердження суверенітету Україну. Не йшлось про повноцінну державну незалежність, мова була про те, що треба відвоювати в Москви якусь частину повноважень. У такому стані ми підійшли до 1991 року, коли Союз все більше і більше розвалювався.

Тоді Москва намагалась запропонувати союзним республікам так званий новий союзний договір. Це була спроба фактично перезапустити Союз, запропонувати модель, що це буде оновлена федерація, що будуть зауважуватись права малих республік, що буде справедливий розподіл національних багатств, але ми в це не дуже вірили.

Народний рух та інші організації організували компанію проти союзного договору — це були тисячі мітингів, мільйони листівок, концерти, агітація від квартири до квартири. Я був тоді студентом і теж брав в цьому участь. Я вважав, що Україна має бути суверенною, відстояти свою право на повноцінне державне життя.

Було кілька варіантів — бойкот або якась інша форма участі. 6 союзних республік — Литва, Латвія, Естонія, Модова, Грузія, Вірменія не проводили в організованому порядку це голосування. Вони обрали бойкот як форму протесту. Я теж хотів, щоб ми не проводили це опитування, але ми були маленьким інструментом в цій історії. Тому був запропонований альтернативний шлях – мовляв, проведімо ще паралельно до московського, загальносоюзного свій український консультативний референдум. Тоді постало питання, яке було потрібно нам. Тобто український виборець, на відміну від росіян, казахів, азербайджанців, білорусів отримував в руки два папірці. На одному було запитання «Чи хочете ви мати оновлену федерацію, де будуть забезпечуватись права людини?». У другому бюлетені питали — «Чи підтримуєте ви входження України в склад оновленої федерації на засадах декларації про державний суверенітет». Український народ «сів на шпагат» — 83% проголосувало за документ Горбачова і майже стільки за цей український республіканський референдум. Три області намагались бойкотувати цей перший бюлетень.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS