facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Роль жінки на війні маргіналізована, – дослідниця

Чому суспільству зручно бачити жінку на війні “берегинею”, а не “героїнею”?

Роль жінки на війні маргіналізована, – дослідниця
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Чи є місце для жінок в розмові про героїв і захисників України? Міркує Олеся Хромейчук — стипендіатка Фонду Леверх’юма та наукова співробітниця в Університеті Східної Англії, де вона викладає радянську історію та вивчає участь і зображення жінок у військових угрупуваннях часів Другої світової війни.

Олеся Хромейчук: Присутність жінок в обговоренні захисників України обмежена. На мою думку тому, що ми асоціюємо роль захисників з армією. Хоча український народ мав досить довгі періоди без власної армії і держави і тоді Україну захищали інші, ті, хто займалися літературою, інтелектуали. І серед них були і жінки, і чоловіки.

Але ми сприймаємо захист як щось мілітарне. Але навіть якщо говорити про роль жінок у захисті державності у часи війни, то тут їхня роль також обмежена. І це попри те, що жінки брали учать в усіх конфліктах, які точилися на землях України, їхня роль подається як другорядна. Наприклад в Червоній армії було 800 тисяч жінок. Але ми завжди говоримо про традиційні ролі.

Те саме стосується і націоналістичного підпілля, яке, через свою специфіку, часто покладалося на жінок. В сучасній війні роль жінок, до речі, також подається як другорядна, допоміжна, як таку, яку жінки виконують попри те, що вони жінки.

Ірина Славінська: Тут добре було б розібратися в причинах. Мені здається, що за останні три роки роль жінок як захисниць і героїнь активізувалася. Тут допомагає історія війни. В цифрах Генштабу сказано, що 7% на лінії фронту – жінки.

Водночас і в історичному контексті жінки з’являються. Це вже не тільки Олена Теліга. Говорять про участь жінок в УСС, підпіллі. Можливо це заслуга молодшого покоління істориків, які займаються цією тематикою.

Олеся Хромейчук: Так, я з вами абсолютно погоджуюся. Прогрес є. І це не може не тішити. Наприклад у вас в студії була Марта Гавришко, яка досліджує історії жінок у націоналістичному підпіллі. Я думаю, що частково сучасна війна сприяє темі вивчення жінок на війні але частково й підсилює певні стереотипи.

Ми бачимо у мейн стрімних медіа описи жінок на війні: «Ця тендітна жінка, дивіться, як вона вивчилася стріляти». Таких слів ми не чуємо про чоловіків звісно. Але обговорення історії теж є. Ви згадали Олену Телігу і я не можу не згадати про те, що вийшов нещодавно матеріал про жінок серед Січових Стрільців.

Нам потрібен також і погляд на чоловіків, на мілітарних героїв, їхнє ставлення до гендерного питання, те, яке суспільство вони хотіли бачити і яку роль надавали жінкам. Тоді у нас складеться краще уявлення про історичні події, війну, армію. Через розуміння місця жінки в усьому цьому ми зможемо краще зрозуміти суспільство.

Ірина Славінська: І яке ж це місце?

Олеся Хромейчук: Наразі маргінальне. Місце допоміжного персоналу.

Ірина Славінська: На сучасній війні дуже багато говорять про волонтерів і про жінок волонтерок зокрема.

Олеся Хромайчук: Так, це одна з тих ролей, яку суспільство сприймає. Жінка, яка допомагає – це одна з тих ролей, яка дозволяється жінці. Але звичайно треба висвітлювати ці ролі, де жінки себе знаходять і дійсно допомагають.

Але також цікаво, як жінки функціонують в нетрадиційних ролях, як впливають на оточення. Мені здається, що в такий день, як День захисника (захисників) України було би правильно говорити про реалії війни як для чоловіків, так і для жінок. Такий гендерний аналіз дозволить нам довідатися більше про страшну природу війни.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник