Про ймовірні плани Януковича, шанси на безвізовий режим найближчим часом та на продовження санкцій проти Росії розповіла народна депутатка Світлана Заліщук.
Лариса Денисенко: Сьогодні ми знову почули голос Януковича, який сказав, що шкодує, що не закликав ввести війська — але не уточнив, які саме.
Світлана Заліщук: Чути голос Януковича дико, особливо за три роки після Майдану і на фоні Європейського саміту з України. Таке враження, що це з потойбічного світу.
Але те, що він з’явився і з ентузіазмом включився в процес, свідчить, що він буде сприяти дестабілізації українського інформаційного простору.
Щодо звинувачення — у мене є гіпотеза: відповідно до міжнародного законодавства, провадити заочний суд можна, якщо звинувачуваний на 100% знає про цей суд, і тому, можливо, навмисне про звинувачення було оголошено у прямому ефірі.
Едуард Лозовий: Здається, що Віктор Федорович готувався ці роки, коли його не було чути. Мабуть, із ним працюють і піарники, і «маститі» адвокати, які вибудовують лінію захисту. Чого ми можемо очікувати?
Світлана Заліщук: Немає сумнівів, що він готувався не сам. Сценарій, що реалізовувався, був гарно підготовлений. І зараз російська машина працює комплексно, користується моментом для подальшої дестабілізації ситуації в Україні.
Лариса Денисенко: На ваш погляд, це політична ставка Кремля на Януковича чи юридична гра, спрямована на розхитування суду?
Світлана Заліщук: Може бути ціла низка цілей. Це продовження гібридної війни. І війська — це тільки частина війни. Перше — це підрив довіри до органів влади і політичних особистостей.
Друге — підірвати довіру суспільства до спроможності прокуратури розслідувати справи щодо нелюдяності на Майдані. Соціологія показує, що люди не вірять, що хтось буде засуджений за ці злочини, а це може тільки додати зневіри.
Я сумніваюся, що іде сценарій на повернення Януковича. Але його тези про Донбас — це окрема карта у розвитку Мінського процесу. Його теза, що має бути надана розширена автономія — це месидж електорату, людям, що там живуть.
Лариса Денисенко: Зараз люди відчувають його як «свого хлопця»?
Світлана Заліщук: Ні, соціологія показала, що люди, які його обрали, в ньому розчарувалися і не вибрали б його знову. Але все одно він може зіграти свою дестабілізаційну роль.
Зараз важливо, щоб наші професійні органи змогли довести всі ті звинувачення, які є, спочатку в українських, а потім, якщо буде потрібно, — у міжнародних судах.
Лариса Денисенко: На що нам сподіватися щодо безвізової політики?
Світлана Заліщук: Україна виконала своє «домашнє завдання». Звичайно, ми могли зробити це раніше: минулого року була маніпуляція при ухваленні бюджету — в одну з фінансових статей тихенько засунули тезу, що електронні декларації будуть зовсім інакші.
Депутати проголосували, потім помітили, тоді довелося вносити зміни, і це розтягнуло процес. Це відповідальність української влади.
Але на сьогодні Україна зробила свою справу. Зараз остаточне ухвалення рішень за європейцями.
Колись ми були у «пакеті» з Грузією, але вона нас трошки випередила. Ми наздогнали її. Щодо Грузії кілька місяців вже існувало рішення, що візи будуть скасовані, коли європейці ухвалять механізм по призупинення шенгенської зони.
Щодо українців такого рішення не було. 17 листопада зрештою європейці ухвалили політичне рішення, що для українців візи будуть скасовані, і це дуже важливо.
Європейці оголосили, що на 99% рішення про призупинення шенгенської зони буде діяти. Ідеться про кожного члена шенгенської зони.
Едуард Лозовий: Скільки триватиме 1%? Називають цифру півроку.
Світлана Заліщук: Давайте дочекаємося. У нас є робота, і її треба робити.
Є питання між Європарламентом і Радою ЄС: вони перетягують ковдру, у кого буде більше повноважень, щоб застосовувати цей механізм. У деяких країн є особлива позиція, і вони намагаються її домогтися.
Але для ЄС надзвичайно важливо ухвалити цей механізм, бо це безпека їх кордонів. Тому навряд чи вони будуть надто сильно це затягувати тільки для того, щоб Україні, Грузії чи Косово не надати безвізовий режим.
Едуард Лозовий: Європейці готують механізм призупинення безвізу. Як ми можемо «нарватися» на цей механізм?
Світлана Заліщук: Європейці почали про нього думати, коли на їх кордонах почали з’являтися десятки тисяч мігрантів, насамперед із Сирії. Там зараз найбільша війна сучасності. У Німеччині був понад мільйон біженців, у Швеції — понад 200 тисяч. Це величезне навантаження на інфраструктуру.
Механізм пов’язують із форс-мажорами. Якщо буде посилення неконтрольованої міграції із країн, у яких відбуваються збройні конфлікти. Ніхто не очікує, що українці почнуть масово перетинати кордон.
Лариса Денисенко: Багато політологів побоюються щодо виходу Франції з ЄС у випадку перемоги на президентських виборах Марін Ле Пен.
Світлана Заліщук: Більшість у Франції зараз за продовження членства в ЄС. Агробізнес, тваринництво отримують субвенції від ЄС.
Крім того, це колосальні можливості для руху людей, коштів, товарів. Сумніваюся, що вони на це підуть. Хоча радикальні настрої зростають — ми бачимо це і в інших країнах світу.
Проте хто б не виграв президентські вибори у Франції, для України це буде не дуже втішним. Ту роль, яку відіграє у Мінському процесі Олланд, жоден із кандидатів не буде відігравати.
Лариса Денисенко: Чи буде у грудні голосування щодо продовження санкцій на півроку?
Світлана Заліщук: Ми отримуємо запевнення, що рішення про продовження санкцій буде ухвалене. Роль Росії у роздмухуванні громадянської війни у Сирії, їх воєнні злочини там, факти про які мають НАТО, ООН, про це багато пише преса — все це має свій вплив.
Сьогодні міжнародна спільнота не може ухвалити інше рішення, тому що Росія проводиться як хрещений батько тероризму і роздмухування війни не тільки в Україні, але й у Сирії.