Богдан Яременко, голова правління Майдану закордонних справ
Богдан Яременко: Цю паралель не слід шукати – вона проглядається. Проект полягає в тому, що візит Байдена, як очікувалось, повинен був сприяти нормалізації турецько-американських відносин, пов’язаних з виявом непорозуміння, які виникають через неприйнятні (з точки зору законності США) вимоги Туреччини екстрадувати релігійного лідера Гюлена. В українсько-польських відносинах є теж чимало гострих проблем. Зараз ми спостерігаємо двосторонню паузу в діалозі на високому політичному рівні. Ця пауза була зазначена тим, що Україна не може толерувати рішенням польського Сейму. Відповідальність покладається на українців за трагічні події на Волині. Робиться це без урахування історичних фактів та подій. Тут виникає складний момент, коли політики дають оцінку історії. Візит повинен був слугувати залагодженню відносин. У випадку між Україною та Польщею була спільна заява президентів, де основним меседжем стало те, що Україна залишається стратегічним партнером Польщі. В ситуації між США та Туреччиною, мені здається, візит Байдена був більш продуктивним. По-перше, він привіз лист до Міністерства юстиції, які, в свою чергу, повинні вивчити питання екстрадиції Гюлена, вивчити запит турецької сторони, документи, які підтверджують його причетність до військового перевороту. Все це позитивний крок, який США зробили на зустріч Туреччині. Найважливішим стало те, що візит Байдена планувався на ту дату, коли американські та турецькі збройні сили розпочали спільну військову інтервенцію на територію Сирії. Операція пройшла успішно. Сухопутні сили Туреччини забезпечували її на землі, американські війська – у повітрі. Військове братство – сильний сигнал того, що країни можуть взаємодіяти. Як на мене, це найпотужніший меседж, який отримало співтовариство Туреччини та США.
Василь Шандро: Що ця американсько-турецька співпраця може означати для Росії? Чи слід очікувати різких рухів з боку Кремля?
Богдан Яременко: Росія знала про операцію в Сирії, але вона не є її частиною. Отже, це теж різкий сигнал для світу про те, як слід сприймати дружні та приятельські тиради між Путіним та Ердоганом. Країни дійсно намагатимуться покращити торгівельні відносини. Насправді, вони залишаються в різних таборах в дуже багатьох питаннях світової політики.
Василь Шандро: Для Туреччини пріоритетом є Америка?
Богдан Яременко: Не просто пріоритетом. Америка є цінністю для турецької оборони та зовнішньої політики. Розвиток відносин Америки та Туреччини розвивається для усунення великих політичних та військових загроз. Що стосується Росії, то мова йде лише про торгівлю.
Тетяна Трощинська: Якщо повертатися до полько-українських взаємин: чи слід говорити, що в Польщі залишається кілька центрів впливу і кілька бачень розвитку українсько-польських стосунків?
Богдан Яременко: Голосування у Сеймі продемонструвало, що кількість тих парламентаріїв, які інакше ставляться до цієї проблеми – мізерна. В польській політиці дуже активно розвиваються націоналістичні настрої. Частково вони пов’язані з намірами сучасної польської еліти, знайти нове місце Польщі у зовнішній політиці ЄС.