Владислава Осьмак: Це залежатиме від того, яка частина проектів переможців буде втілена в життя. Ми дуже сподіваємося на те, що протягом кількох років все вдасться зробити. Конкурс, який має таку довгу назву «Оновлення ядра центру міста з обов’язковою меморіалізацією подій Революції Гідності» було оголошено ще рік тому, як конкурс на меморіал Небесній сотні. Але завдяки зусиллям і наполегливості громади, міста, не лише киян, а й представників інших регіонів, які брали участь в обговореннях, конкурс перетворився з українського на міжнародний. І в ньому замість однієї номінації стало чотири. Перша - це громадський простір не лише Майдану, а й великої ділянки в центрі міста, від Бесарабки до Європейської площі, частина вулиці Прорізною, частина вулиці Грушевського, вулиця Інститутська. Є номінація меморіалізації, є музей Революції – музей Свободи і є прекрасна номінація Український дім на Європейській площі. Йдеться про те, щоби перетворити важкий для перебування в ньому центр міста, захаращений торгівлею, не дуже зручний для пересування - на простір безбар’єрний, безперешкодний, простір більш людяний, скажімо так, комфортний і вписати в цей простір стежку пам’яті, яка будь-якій людині, громадянину України чи іноземцю розповість про Революцію Гідності.
Галина Бабій: Чи не здається вам, що ці всі проекти доволі еклектично разом виглядають, вони всі різні за стилем, різні за баченням, різні за відчуттям, навіть, котрі стали переможцями?
Владислава Осьмак: Ми, члени Ради громадських експертів, так само як і поважні члени журі, яке було міжнародним, бачимо можливість між собою ці проекти помирити. Конкурс, який відбувся був конкурсом ідей, а не конкурсом проектів. Тобто те, що відбулося сьогодні – урочисте проголошення переможців на виставці, яка до 25 червня триває на Майдані Незалежності і всі охочі можуть прийти і подивитися на всі проекти , які ми отримали. Наступним кроком буде розробка проектів як таких і звісно в разі потреби деякі зміни, деякі уточнення можуть бути внесені.
Дмитро Тузов: Ви надалі будете брати участь у спостереженні як громадський спостерігач, як людина яка знає Київ, яка любить Київ, яка 25 років пояснювала всім гостям Києва що таке Київ?
Владислава Осьмак: Звичайно. Як брала, так і братиму, сподіваюсь, як я так і мої колеги теж, тому що, що цей проект спрямований на зміни на краще і для суспільної користі. І стати частинкою такого проекту це і величезна відповідальність, але й велика честь насправді, тому що це не заперечення, а це - творення. Це те, що на сьогодні нам дуже потрібно. Це творення, яке об’єднує, яке людей між собою мирить... У нас взагалі дуже широка географія, у нас серед переможців є 2 проекти зі Сполучених Штатів, один проект з Тайваню, проект з Китаю, російський проект, але, що дуже важливо, - що в лідери, в переможці по всіх преміях, від першої до третьої, пройшли українці.
Дмитро Тузов: Можливо це тому, що українці члени конкурсної комісії, ні?
Владислава Осьмак: Тут я вам можу сказати абсолютно точно , ми, як члени громадської ради, спостерігали за перебігом роботи журі. Все було абсолютно прозоро. Ми не знали, хто проекти подав, доки не було відкрито конверти і оголошено переможців.
У Києві підбито підсумки й оголошено переможців відкритого міжнародного конкурсу на концепцію оновленого громадського простору в центрі міста, перш за все, Майдану Незалежності. Яким чином передбачається змінити центр міста – «Громадська хвиля» розпитала культуролога, члена ради громадських експертів Владиславу Осьмак.
Владислава Осьмак: Це залежатиме від того, яка частина проектів переможців буде втілена в життя. Ми дуже сподіваємося на те, що протягом кількох років все вдасться зробити. Конкурс, який має таку довгу назву «Оновлення ядра центру міста з обов’язковою меморіалізацією подій Революції Гідності» було оголошено ще рік тому, як конкурс на меморіал Небесній сотні. Але завдяки зусиллям і наполегливості громади, міста, не лише киян, а й представників інших регіонів, які брали участь в обговореннях, конкурс перетворився з українського на міжнародний. І в ньому замість однієї номінації стало чотири. Перша – це громадський простір не лише Майдану, а й великої ділянки в центрі міста, від Бесарабки до Європейської площі, частина вулиці Прорізною, частина вулиці Грушевського, вулиця Інститутська. Є номінація меморіалізації, є музей Революції – музей Свободи і є прекрасна номінація Український дім на Європейській площі. Йдеться про те, щоби перетворити важкий для перебування в ньому центр міста, захаращений торгівлею, не дуже зручний для пересування – на простір безбар’єрний, безперешкодний, простір більш людяний, скажімо так, комфортний і вписати в цей простір стежку пам’яті, яка будь-якій людині, громадянину України чи іноземцю розповість про Революцію Гідності.
Галина Бабій: Чи не здається вам, що ці всі проекти доволі еклектично разом виглядають, вони всі різні за стилем, різні за баченням, різні за відчуттям, навіть, котрі стали переможцями?
Владислава Осьмак: Ми, члени Ради громадських експертів, так само як і поважні члени журі, яке було міжнародним, бачимо можливість між собою ці проекти помирити. Конкурс, який відбувся був конкурсом ідей, а не конкурсом проектів. Тобто те, що відбулося сьогодні – урочисте проголошення переможців на виставці, яка до 25 червня триває на Майдані Незалежності і всі охочі можуть прийти і подивитися на всі проекти , які ми отримали. Наступним кроком буде розробка проектів як таких і звісно в разі потреби деякі зміни, деякі уточнення можуть бути внесені.
Дмитро Тузов: Ви надалі будете брати участь у спостереженні як громадський спостерігач, як людина яка знає Київ, яка любить Київ, яка 25 років пояснювала всім гостям Києва що таке Київ?
Владислава Осьмак: Звичайно. Як брала, так і братиму, сподіваюсь, як я так і мої колеги теж, тому що, що цей проект спрямований на зміни на краще і для суспільної користі. І стати частинкою такого проекту це і величезна відповідальність, але й велика честь насправді, тому що це не заперечення, а це – творення. Це те, що на сьогодні нам дуже потрібно. Це творення, яке об’єднує, яке людей між собою мирить… У нас взагалі дуже широка географія, у нас серед переможців є 2 проекти зі Сполучених Штатів, один проект з Тайваню, проект з Китаю, російський проект, але, що дуже важливо, – що в лідери, в переможці по всіх преміях, від першої до третьої, пройшли українці.
Дмитро Тузов: Можливо це тому, що українці члени конкурсної комісії, ні?
Владислава Осьмак: Тут я вам можу сказати абсолютно точно , ми, як члени громадської ради, спостерігали за перебігом роботи журі. Все було абсолютно прозоро. Ми не знали, хто проекти подав, доки не було відкрито конверти і оголошено переможців.
