Про місце України на світовій шахівниці поговоримо з письменником та шахістом Михайлом Бринихом.
Андрій Куликов: То яке місце шахової України на нинішній світовій шахівниці?
Михайло Бриних: Це місце надзвичайно помітне, і це те, чим би Україна мала б дико пишатися та надзвичайно підтримувати шахи, адже це одна з небагатьох царин, якою и справді маємо пишатися – нашими гравцями та чемпіонами. В Україні живе єдиний у світі живий геній шахів – Василь Іванчук. Одного цього достатньо, щоб ми роздували губу на весь світ.
Василь Шандро: А чим ця геніальність вимірюється, цікаво, який критерій?
Михайло Бриних: Вона вимірюється і в суто шахових аспектах, бо це шахіст найвищого рівня, який лише випадково не став чемпіоном світу, бо для нього шахи – це окреме мистецтво і окремий світ, в якому спорт має побічне значення.
Але цей дисбаланс між великою Україною на шахівниці світу і цією патовою Україною, яка існує на підлозі, як викинутий в розпал бліц-партії кінь, колосальний. І це прикро у Всесвітній день шахів, бо хотілося б, щоб Україна гарцювала не тільки на шаховій шахівниці, але й на політичній також.
В Україні живе єдиний у світі живий геній шахів – Василь Іванчук.
Василь Шандро: Ми – країна із певними шаховими традиціями, чи все впирається у радянський період?
Михайло Бриних: Так, Україна належала до цієї радянської шахової школи, був спільний ресурс для Радянського Союзу. Союз використовував шахи як елемент політичної боротьби, як інструмент впливу тощо. Відповідно, ці всі крихти з радянського царату падали щедро на український ґрунт, і наші шахісти мали можливість одержати перфектну підготовку і вишкіл.
Але з іншого боку, у часі незалежності ми спостерігаємо теж дуже сильні покоління шахістів, і у нас це неперервна традиція. В Україні наразі існують 5-6 шахістів найвищого топ-рівня, які постійно грають дуже успішно у світових турнірах.
Слухач Віктор з Червонограда: Шахісти – надзвичайно розумні люди, і вони дуже тонко відчувають ситуацію в країні.
Михайло Бриних: Шахісти, на жаль, не такі розумні люди, як вам хотілося це уявляти, це великий міф про те, що шахи – це інтелектуальний вид спорту. Шахи не мають нічого спільного ані з інтелектом, ані з розумом, ані з мудрістю, тим більше, вони мають більше спільного з аутизмом і божевіллям.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.