Шанси зловживань при виплаті коштів за скаргами в ЄCПЛ мінімальні, — адвокат

На зв’язку зі студією — адвокат, національний експерт Координатора проектів ОБСЄ в Україні та представництва Ради Європи в Україні Назар Кульчицький.

Тетяна Трощинська: Як загалом відбувається механізм отримання коштів внаслідок цих виграних справ? Чи можливо говорити про розкрадання у цьому випадку?

Назар Кульчицький: Треба почати з того, як здійснюється розгляд таких скарг. З того, що я вже знайшов в інтернеті, мова йде про невиконання рішень національних судів. В таких випадках Європейський суд здійснює перевірку того, чи є це рішення таким, відповідальність за виконання якого несе держава, чи виконане воно станом на сьогодні. Держава несе відповідальність за виконання рішень щодо всіх органів державної влади, державних підприємств, комунальних і підприємств, де є частка держави 25 або більше відсотків або на які поширюється дія встановлених державою мораторіїв, наприклад на реалізацію майна. Коли надходять скарги такого роду від Європейського суду в Мін’юст, то завданням секретаріату урядового уповноваженого є надіслати запити у відповідні органи, переважно в суд і Державну виконавчу службу, для того, щоб з’ясувати, чи існує таке рішення насправді, тому що трапляються випадки підробки рішень, чи виконане на даний момент таке рішення.

Якщо рішення існує, держава повинна нести за нього відповідальність, воно не виконане, то однозначно Європейський суд зобов’яже державу виконати таке рішення. Тут небагато варіантів розвитку подій. Якщо Європейський суд виніс рішення на користь заявника, воно підлягає виконанню, як правило, впродовж трьох місяців з моменту винесення такого рішення. Секретаріат урядового уповноваженого готує відповідний лист і надсилає переклад цього рішення з даними заявника до Державної виконавчої служби України, яка готує документи на здійснення оплати. Оплата здійснюється з державного бюджету з коштів, які спеціально для цього передбачаються Міністерством юстиції. З моменту винесення рішення Європейського суду місця для маневру в держави особливо ніякого і немає.

Тетяна Трощинська: Достатньо складно говорити, що там можуть бути зловживання? Чи правильно я вас розумію?

Назар Кульчицький: Я вважаю, що такі шанси мінімальні. Якщо вони не можуть довести того факту, що службовці Міністерства юстиції знали про те, що не існує такого рішення, що таке рішення з якихось причин не підлягало виконанню, але не поінформували про це Європейський суд.

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити про те, що відбувся цілий спалах позовів до ЄСПЛ?

Назар Кульчицький: Більше 70% скарг стосуються тривалого невиконання рішень національних судів. Якщо говорити про роботу слідства і суду, то вона стабільно незадовільна при будь-якій владі. Потік тих скарг приблизно один і той самий. Якщо він часом збільшується, то виключно через більшу обізнаність людей щодо наявності такого механізму, а не через покращення чи погіршення роботи правоохоронних органів.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.