Що може обвалити гривню?

Розмовляємо з директором аналітичного центру “CASE Україна” Дмитром Боярчуком.

Любомир Ференс: Останнім часом важко було не помітити різке та неочікуване зростання іноземних валют в обмінниках. За 2 тижні вартість американського долара зросла більш, ніж на 4% до 27,15 грн. І тепер, коли українська валюта традиційно зростає, укріплюється, ми спостерігаємо нетипове падіння її вартості. Що відбувається?

Дмитро Боярчук: Почну з того, що українську валюту визнали найсильнішою в світі. Що відбулось на початку року? Відбулось 2 або навіть 3 ключові події: те, що валюти країн,які розвиваються, почали слабшати. В першу чергу, це було падіння аргентинського песо та падіння турецької ліри. Вони за собою потягнули цілий ряд тенденцій в країнах, які розвиваються. В цей час українська гривня просто сезонно укріплювалась і попала в поле зору, досить здивувала інвесторів. Справа в тому, що ми від’єднані від світового фінансового ринку – в цьому наша проблема і інколи щастя, бо коли світовий фінансовий ринок штормить, нас це не сильно чіпляє.

якщо ви подивитесь прогнози більшості агенств, ми побачимо 29 – 30 грн за долар

Любомир Ференс: Я переглядав, що говорять експерти про теперішню ситуацію, яка відбувається вже 1,5 тижні. Коли ми порівняємо з їхніми попереднми коментарями, навіть півроку чи рік тому, вони спокійно говорили, що це сезонність: зараз ми маємо високий курс долара, до літа він відкотить. І ті самі речі вони повторювали протягом останніх років. Тепер, коли я дивлюся, що вони говорять, такої впевненості немає, що от зараз все відкотить назад і повернеться на круги свої.

Дмитро Боярчук: В нас дійсно спостерігається регулярна сезонність по гривні вже кілька років. Ситуація на сьогодні не змінилась. Насправді, ми ще не маємо статистики. Єдиний, хто володіє більш оперативними цифрами – це Нацбанк. Він каже, що це певне виведення не резидентами коштів, це пов’язано із додатковою гривневою ліквідністю, яку отримали ті ж підприємства. Але в Україні базова основна причина девальвації обвальної в кілька разів, як правило, відбувається, коли ми втрачаємо валютну виручку. Такого немає зараз. Валютна виручка надходить досить добре. Українську гривню рятують заробітчани, які минулого року дали 9 мільярдів доларів притоку.

Любомир Ференс: Якщо все так добре з валютою, для чого тоді Нацбанк виходить з інтервенцією?

Дмитро Боярчук: У нас плаваючий валютний курс. Валютний курс – це інструмент балансування зовнішніх рахунків. Якщо ми заробляємо менше, ніж витрачаємо, тобто експортуємо менше, ніж імпортуємо, повинна відбутися девальвація. Девальвація просто вирівнює баланс. Вона дає можливість не збанкрутувати. Коли був фіксований курс, це було фактично субсидування імпорту. 8 гривень за долар, Нацбанк продає валюту з резервів, ви маєте можливість купляти валюту за нижчими цінами, ніж ми на те заслужили реально. Тобто українці, в сукупності, продали менше валюти, але Нацбанк вирішив це субсидувати, щоб українці могли купляти ще більше імпорту. Зараз, під кінець року, якщо ви подивитесь прогнози більшості агенств, ми побачимо 29 – 30 грн за долар. Це сезонність, це не обвальність. Так трапляється, що на зимовий період, українці починають імпортувати більше.

Наталя Соколенко: А прогнози уряду та експертів, якщо ви пам’ятаєте, який курс закладений у бюджетні резолюції?

Дмитро Боярчук: Там закладений набагато нижчий курс. Гривня коштує дешевше. Навіть в бюджеті на цей рік не очікували таке укріплення гривні.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.