Що можна зробити просто зараз для підвищення ефективності освіти в Україні?

Гість ефіру – експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

Дмитро Тузов: Мене вразила реакція міністра закордонних справ Павла Клімкіна, який шокований низькими результатами цьогорічного ЗНО з математики. Павло Клімкін заявив, що без фундаментальних змін у підходах до викладання українці ризикують опинитися ніде. Пане Миколо, чи погоджуєтесь ви з такими висновками дипломата?

Микола Скиба: Щось наших посадовців і дипломатів різко потягнуло на освіту перед першим вересня.

Дмитро Тузов: Можливо, вони відчувають брак кваліфікованих кадрів.

Ми багато говоримо про якість програм, але дуже мало говоримо про бажання знати, як воно виникає

Микола Скиба: Це теж може бути. Просто «тішить» категоричність висловлювань. Невже у людини є стільки часу, щоб заглибитися в деталі? Я би на інше звернув увагу. Це кількість заяв, поданих на точні науки. Якщо брати вступну кампанію в заклади вищої освіти України, то там дійсно є така не дуже втішна тенденція. Світ пронизаний комунікаціями. Ті, хто хоча б елементарно розбирається в тексті (а ще й має фундаментальні філологічні знання), завжди знайдуть, чим зайнятися. Інша річ, де застосувати себе в прикладній математиці. Це вузька ніша. Це дуже потрібно в фахових нішах, які сьогодні виростають.

Мотивація, як електричний контур, який або замикається, або не замикається. Достатньо витягнути якийсь елемент або додати трохи води, сирості, щоб він закоротив або не замкнувся. Ми багато говоримо про якість програм, але дуже мало говоримо про бажання знати, як воно виникає, про те, з чого починається знання. Це цікавість, допитливість, поставлене вчасно запитання. Ми готові скласти перелік відповідей, не готуючи ситуацію, щоб виникали запитання. Виходить, що у нас викривлена пропорція запитань, навіть можливості поставити запитання, і кількості заготовлених кимось відповідей. Навіть машина навчається на зіткненні з реальністю.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.