Громадське Радіо
У студії “Громадського Радіо” аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Анастасія Багаліка: Що означає ця заява?
Володимир Горбач: Це все було сказано у контексті. На брифінгу речника Білого дому, де він виправдовував позицію адміністрації у скандалі, пов’язаному із відставкою радника з питань нацбезпеки Майкла Фліна. Власне, для того, щоб відвести підозру щодо самого президента, його речник акцентував на тому, що позиція Трампа не є проросійська. А підозра тут серйозна: від чийого імені генерал Флін вів переговори із російським послом? Мало імовірно, що він робив це за власною ініціативою. Цим питанням зараз задається опозиція Трампа.
Андрій Куликов: Чому на вашу думку не сам Дональд Трамп сказав про це, а доручив речнику?
Володимир Горбач: Повнота інформації полягає у тому, що сьогодні сам Дональд Трамп у своєму Твіттері підтвердив свою позицію.
Для України це добрий знак і неочікуваний поворот. Усе це означає, що суспільна атмосфера у Вашингтоні є такою, яка не схвалює будь-які контакти, чи співробітництво з російською стороною. Ця атмосфера створюється медіа. Зокрема, йдеться про американські видання “Washington Post” і “New York Times”, які фактично ведуть інформаційну війну із новою адміністрацією президента Трампа, а він їм опонує. Через ці ЗМІ ідуть інформаційні зливи, які і призводять до такого роду відставок, як відставка Майкла Фліна. Все це створює у політичних елітах атмосферу обережності по відношенню до Росії. Тема зв’язків із Росією стає токсичною для американських політиків і вони будуть її уникати.
Андрій Куликов: Видання “The Atlantic” опублікувало статтю під назвою “Кримський гамбіт Дональда Трампа”. У шахах гамбіт – це коли одна зі сторін жертвує чимось на початку, щоб вийти на позицію, де має явну перевагу. Чим у цьому випадку жертвує Трамп?
Володимир Горбач: Перш за все він пожертвував своїм радником із національної безпеки. Його було відправлено у відставку після місяця роботи. І це насправді безпрецедентно.
Я думаю, що Дональд Трамп жертвує своїми певними ілюзіями майбутнього союзу із Путіним, чи кооперацію, наприклад, у боротьбі з ісламським тероризмом. Зараз виглядає так, що він зробив випад проти росіян. І росіяни вже зреагували негативно. Це робить дедалі менш можливим не лише укладання між Путіним і Трампом так званої великої угоди про перерозподіл світу, а ставить навіть під сумнів цю кооперацію у Сирії.