З відкритих джерел
Наталя Соколенко: Ця віртуальна валюта існує без будь-якого регулятора, – національного, чи якогось банку, через який мають проходити операції із нею. Безпосередньо користувачі, прості люди розраховуються між собою. Детальніше про це явище розповість гість студії Громадської хвилі Дмитро Кохманюк, який у 1994 році був адміністратором домену UA, після чого поїхав працювати до Каліфорнії. Чи користуєтеся ви біткойнами у своєму повсякденному житті?
Дмитро Кохманюк: Так, я користуюся, але це скоріше не користування, а колекціонування. Колекціонери – люди, які щось купляють, а потім не продають, та чекають, поки воно стане варте чогось серйозного. Я із біткойном зіткнувся приблизно три роки тому, саме після фінансової кризи, у якій зараз звинувачують Гонтареву. Я думав про це так: українці завжди традиційно купують долар, а я вирішив, що долар купувати не цікаво. Я почав питати, що це таке – біткойни. Я ходив на зустрічі таких біткойн-ентузіастів. Є такі «майнори» – люди, що його видобувають. Я жартую, що біткойн – це не гроші, а віртуальне золото. Насправді є різні думки стосовно Японії та інших країн. Європейський Союз вирішив, що біткойн – це те, на що не знімається податок доданої вартості, тобто фактично це як гроші. А, наприклад, Америка навпаки вважає, що це більш як золото. На мою думку просто валюта, це те, що має за собою якусь державу, або сукупність держав.
Наталя Соколенко: Нашим слухачам буде цікаво дізнатися, що деякі українські депутати задекларували збереження у криптовалюті. Зокрема депутат Олексій Машак від БПП серед інших заощаджень вказав 465 біткойнів. Це мало чи багато, і взагалі скажіть нам, де можна і за що розрахуватися біткойнами?
Дмитро Кохманюк: Раніше можна було купувати на Львівській площі, здається там цей кіоск іще є, але не знаю, що за люди зараз. Скажу так, сьогоднішній курс — 1 біткойн це 1 160 доларів. Його справді міняють. Раніше я це робив, але зараз трошки менше, бо курс біткойна дуже високий, але є люди, які його купляють, і які продають. Тобто такий неформальний бартер. Є можливість встановлювати додаток для купівлі біткойна. Він працює так: ви встановлюєте додаток, він показує QR код гривні, вашого гаманця — це ваш рахунок. І наступне питання про біткойн і про криптовалюту взагалі: а де цей рахунок? Відповідь — а ніде. Власне можна вважати так, якщо ви , наприклад, бугалтер. Думайте, що у вас є така головна книга, тобто велика така книжка, у якій записуються усі ваші транзакції. Я вам передав 5 — у мене −5, у вас +5. Фактично біткойн — це така книга блокчейн, — це система, але вона розподілена, так само як працює, наприклад, бітторрент. Тобто, це дуже багато комп’ютерів, які одночасно працюють і зберігають цю книгу. От ці книги фактично і є реєстром цих рахунків. Як його купити? Ви робите запис у реєстрі. Інший комп’ютер робить запис, що ваш гаманець зменшився, а інший збільшився.
Наталя Соколенко: Але молоко можна купити за біткойн?
Дмитро Кохманюк: А ось ці люди, які хочуть вам продати за біткойн, це, на мою думку, люди трошки ризикові, бо біткойн працює, але він не був пристосований до великої кількості транзакцій. Він був розрахований на те, що люди купляють рідко.Якщо ви будете робити щодня 10 операцій у біткойні, і потім таких людей буде мільйон, ця система, хоч вона зараз і тягне, але вона дуже повільна. Зараз є ініціатива змінити, але якийсь відсоток хоче, а інші не хочуть, тобто, це дуже важко.
На мою думку, біткойн, це, наприклад, можна зберігати щось, можна робити миттєві перекази — без кордону, тобто, одна країна, друга країна — немає значення. Через інтернет. Це ніби миттєвий Swift переказ без комісії. Одна із функцій біткойну — це просто переказ грошей комусь в іншій валюті. Заходиш в «мінялку» один, міняеш місцеву валюту на біткойни, потім їдеш в іншу країну, або іншій людині. Вона вже там заходить у свій біткойн, знаходить іншу «мінялку» і вже міняє біткойн на місцеву валюту. Ось і все. І жодних комісій.
Наталя Соколенко: Це теж дуже актуально, враховуючи рішення РФ про припинення розрахунків по традиційних платіжних системах.
Дмитро Кохманюк: Ну Російській Федерації треба відокремитися від світу взагалі, — вимкнути Swift, вимкнути інтернет. Вони все завжди хочуть зробити собі якусь автономію.
Дмитро Тузов: Я знаю групу ентузіастів в Україні, які фактично створюють українську криптовалюту — кванти. От які перспективи цього?
Дмитро Кохманюк: Я про цих людей точно не знаю, знаю, що ініціатив зробити окремі криптовалюти було багато. Я думаю, що біткойн зараз — єдина практична валюта. Якщо буде так званий біткойн-спліт, коли відбудеться розділення на старий біткойн та новий біткойн, я не думаю, що нові криптовалюти будуть працювати.Вже є критична маса. Це так само, як зробити зараз свою соціальну мережу замість Фейсбуку. Вже той момент, коли було легко її створити, він вже минув.
В США була ідея створити інвестиційний біткойн фонд.
Дмитро Тузов: Практично всі транзакції відбуваються зараз в електронному вигляді.
Дмитро Кохманюк: Але всеодно є якийсь час. Я колись переказував гроші свіфтом до України, це в мене зайняло десь три чи чотири дні. Зараз я думаю Swift – за один день, але біткойн, це буде мілісекунди. По-перше, це все таки швидше. По-друге, там немає комісії, а по-третє, і це мабуть для людей дуже важливо, — про це ніхто не знає. Тобто ваш гаманець — це просто номерний рахунок.