Громадське радіо
Говоримо з керівником відділу спецрозслідувань ГПУ Сергієм Горбатюком.
Дмитро Тузов: Нещодавно в ефірі Громадського радіо Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна сказав, що активи Юрія Іванющенка для України практично втрачені. Ви з цим погоджуєтесь?
Сергій Горбатюк: Якщо говорити про останнє рішення ЄСПЛ щодо зняття санкцій, то воно дійсно створює таку загрозу. Але, наскільки мені відомо ці заблоковані за санкціями кошти були вже арештовані (біля 70 мільйонів доларів США) українським судом у кримінальному провадженні за його підозрою. Але, звичайно, рішення ЄСПЛ може бути враховане швейцарською стороною, де накладався арешт, відповідно — є загроза зняття цих коштів. Однак, детальніше про фактичний стан справ я не можу повідомити, тому що з жовтня минулого року це провадження було передане до іншого підрозділу після того, як наш департамент був розділений, скорочений на 60 осіб, ці розслідування здійснювались іншим підрозділом.
Дмитро Тузов: Коли ви проводили ці розслідування, чи справді там було достатньо матеріалів, щоб санкції тривали і відбувалось активне розслідування?
Сергій Горбатюк: Слід зазначити, що звинувачення стосувалось трьох епізодів: незаконне збагачення (тобто невідповідність виявлених на закордонних рахунках коштів, які декларувалися ним як народним депутатом); це стосувалося епізоду розкрадання коштів, виділених у порядку Кіотського протоколу на утеплення приміщень соціальної сфери; третій епізод стосувався вимагання і заволодіння акціями підприємства «Сьомий кілометр» — ринку під Одесою.
Якщо говорити про достатність доказів, то щодо «Сьомого кілометру» для повідомлення про підозру їх було достатньо. Щодо розтрати коштів на утеплення будинків соціальної сфери було складніше питання. Дані про розтрату були, єдине, що не можна було завершити розслідування, тому що 90% цих будинків знаходились на окупованій території, відповідно — розслідування впродовж тривалого часу практично не просувалося, це було найменш доведеним.
Сергій Стуканов: Дар’я Калинюк, виконавча директорка та членкиня правління Центру протидії корупції, прямо пише, що «відбілитися» Іванющенку допомогли всі три Генпрокурора Порошенка, вона нагадує, що ще в березні-квітні 2014 року ГПУ надіслало в ЄС лист з проханням заарештувати його рахунки, але надалі слідство в ЄС, суд спирались на ті дані, які надавала ГПУ. Так от, ГПУ, як вона пише, і за Віталія Яреми, і за Віктора Шокіна, і за Юрія Луценка фактично бездіяло, жодних доказів не надавало. Наскільки це відповідає дійсності?
Сергій Горбатюк: Треба розділити на дві частини. Перша — щодо надання даних до Європейської комісії, яка приймала рішення про продовження санкцій. Там і не вимагалося, і не передавалося доказів — надавалася виключно інформація, в якій повідомлено про підозру і в якому епізоді, за яким фактом.
Наше розслідування стосувалося тих кримінальних проваджень, які були доручені. Однак, було фактично й раніше відомо і згідно статей ЗМІ, що можлива його причетність до сфери спиртової та зернової галузей. Однак, за тими епізодами мені невідомо, щоб відбувалося якесь розслідування і якесь просування. Крім того, ми стикнулися з рішеннями судів, тобто було рішення Солом’янського суду, яким прокурора зобов’язано закрити кримінальне провадження. Взагалі по кримінальному процесуальному кодексу суд не має право виносити такі рішення. Цікаво, що оскарження цього рішення, яке завідомо незаконне, зайняло два роки. Лише місяць назад Верховний суд зобов’язав апеляційний суд розглянути скаргу.
Є ще відоме рішення судді Чауса, де він теж поза рамками повноважень зняв з розшуку і скасував ухвалу про затримання і доставку. Це рішення може приймати тільки апеляційний суд, а він приймає це рішення на рівні районного суду. І апеляційний суд відмовляє у прийнятті скарги до розгляду. Знову ж — скарга у Вищий спеціалізований суд, який приймає два різні рішення: одним зобов’язує апеляційний суд розглянути, іншим рішенням відмовляє. Фактично ці два рішення впродовж двох років не скасовані і вони теж зіграли свою роль, тому що європейці вірять судам.
Дмитро Тузов: Ми приділяємо таку увагу цим справам стосовно Іванющенка, бо це яскравий представник команди Януковича, зважаючи на те, як взагалі розвиваються справи проти представників старої влади, трохи дивно, що нова влада не може довести злочинність минулої. Ви назвати три епізоди стосовно Іванющенка. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков свого часу говорив про те, що той же Юрій Іванющенко був причетним до організації «Антимайдану» і навіть вбивства журналіста Веремія. Чи розглядалася ця версія?
Сергій Горбатюк: Так. Вона розглядалася і розглядається. І в нас повідомлено про підозру такій особі як Армен Саркісян, якого пов’язують з Юрієм Іванющенком, він оголошений в розшук саме щодо організації «ті тушок», застосування насильства щодо майданівців. Під час штурму Майдану вони перебували на розі вулиць Великої Житомирської і Володимирської, саме там було вбито журналіста Веремія. Ці дані та деякі інші вказували на можливу причетність Юрія Іванющенка, тому ця версія відпрацьовувалася. Але на сьогоднішній день дійсно не зібрано даних, щоб повідомити йому про підозру. Тому що ті особи, які були його безпосереднім оточенням, залишили Україну, відповідно — в нас нема достатніх доказів для цього. Але ця версія не відкинута, вона продовжує розглядатися, перевірятися і збираються дані з цього приводу.
Сергій Стуканов: Юрій Іванющенко — це справді одна з найвагоміших персон за часів Януковича, я б сказав, одіозний представник. Можна ширше казати про членів сім’ї, оточенння Януковича. Чому на даний момент проти них справи по суті недоведені, які їх перспективи після передачі в НАБУ чи зможуть там бути просування?
Сергій Горбатюк: Загалом у ході розслідування ми стикалися з тим, що там, де ми доходимо до якогось результату, ці провадження забираються в нашого департаменту. Це стосується і справи того ж Клименка, «вишок Бойка», Іванющенка, Межигір’я, Сухолуччя, це справи по Захарченку, економічні епізоди, по Присяжнюку. Це постійний процес і, незважаючи на неодноразові оскарження цих дій, у відповідь я отримую догани за те, що намагаюсь якимось чином протидіяти діям керівництва щодо того, щоб справи не розслідувалися.
Дмитро Тузов: А яке формулювання в цих доганах?
Сергій Горбатюк: Перша була ще в вересні 2016 року. Загалом було написано про те, що не забезпечив належне розслідування у багатьох кримінальних провадженнях, у тому числі стосовно високопосадовців. Я казав керівництву, що догана має мати виховний характер: щоб виправлятися, треба розуміти, в чому ви мене звинувачуєте, що конкретно не зроблено і що має бути зроблено. Цього не було.
Якщо брати останню, яка була місяць назад, це вже реформований у ГПУ, начебто, незалежний орган Кваліфікаційна дисциплінарна комісія, яка має захищати незалежність прокурорів. Але вони дали догану з формулюванням, що мої дії щодо оскарження дій керівництва ГПУ щодо перешкоджання в розслідуванні справ несуть загрозу існуванню стабільності прокуратури і принципу ієрархічного підпорядкування. Тобто вони кажуть: ні, ви маєте і надалі виконувати будь-які вказівки Генпрокурора і це запорука того, що ви будете спокійно працювати і не будете отримувати догани. Це одна частина. Інше — до 20 повноваження в слідчих прокуратури залишаються, з 21 вони втрачають повноваження щодо розслідування справ, підслідних НАБУ, не мають права розслідувати нічого нового з підслідності ДБР. Це теж катастрофічна дата, на мою думку, бо це створює величезні проблеми для розслідуваних справ. Керівництву ГПУ я про це неодноразово казав, давав інтерв’ю, і це питання невирішене. І в мене складається враження, що це робиться умисно, щоб була шкода для розслідування справ.
Щодо підслідних НАБУ, то їх там декілька тисяч проваджень. На сьогоднішній день більшість — це багатоепізодні справи з сотнями томів. Фізично детективи НАБУ, які розслідують сучасну корупцію, їх там 150 чи 170 детективів, не зможуть їх розслідувати. Навіть якби могли, сама по собі передача таких великих справ від одного слідчого до іншого призводить до того, що на півроку можуть зупинитись розслідування.
Дмитро Тузов: Але тут є певне протиріччя: ви говорите, що у вас складається враження, що спеціально робиться так, щоб справи розвалилися. Коли мова йде про передачу в НАБУ, ви кажете, що це також не варіант.
Сергій Горбатюк: Питання в тому, як у нас все відбувається. Загалом, можливо, корисна ідея розбивається на поганому виконанні. Якщо ви створюєте НАБУ, то повинні дати достатню кількість детективів, щоб вони забезпечили розслідування. При цьому, щоб будь-яка реформа не впливала на хід розслідування кримінальних проваджень. Наприклад, зробіть можливість, щоб слідчі перейшли в НАБУ, які продовжать розслідувати на якійсь перехідний період, а потім атестувались.
Але в нас, і це заявляв директор НАБУ Ситник, вони фізично не зможуть розслідувати. Їм треба кинути сьогоднішні справи, бо вони створюють великі групи для розслідування сучасної корупції, і займатися старими провадженнями.
Дмитро Тузов: Чи означає це, що про справи по оточенню Януковича українське суспільство може забути?
Сергій Горбатюк: Воно їх не забуде. Але воно не отримає тих результатів, яких очікує.
Сергій Стуканов: Ми почали з того, що ЄСПЛ скасував проти Іванющенка санкції. Хто наступний може піти цим шляхом і виправдатися?
Сергій Горбатюк: Можу сказати про тих, де, на мою думку, мало шансів для зняття, де ми зібрали докази і надали повну інформацію до Єврокомісії щодо санкцій. Це колишній президент — вісім економічних епізодів щодо розкрадань, протидія протестним акціям, це колишній міністр Захарченко, Ратушняк і колишній Генпрокурор, якому повідомлено про підозру, прем’єр-міністр Азаров. Це ті провадження, які в нас розслідуються, за інші, які розслідуються іншими підрозділами, сказати не можу. На мою думку, по справах стосовно колишніх високопосадовців, де ми за результатами розслідувань приходимо до висновку, що діяла злочинна організація, і повідомлено про підозру, для якості розслідування вони повинні розслідуватись спільно, бо ми кажемо, що вони допомагали один одному, прикривали, діяли в одному напрямку. Але ці справи чомусь розпорошені, незважаючи на те, що Генпрокурору вказується: має бути єдиний центр координування, тоді досягнемо результат. Цього не робиться.
Дмитро Тузов: Вашої прямої компетенції стосуються злочини, здійснені на Майдані, що ви нам можете повідомити? Чи є тут суттєвий прогрес?
Сергій Горбатюк: Прогрес є, слідство відбувається постійно за визначеними напрямками, за кожним із резонансних епізодів у нас є направлені до суду організатори, виконавці. Велика частина оголошена у розшук. Це і по 30 листопада, по 1 грудня, 10-11 грудня, по січню, розстрілах. Найбільш тяжкі злочини — 18 лютого — у нас щодо вбивств направлені до суду командири батальйонів ряду обласних Беркутів. По 20 лютого — прогрес з розгляду справи по розстрілу на Інститутській. Ми закінчили розслідування щодо «тітушок» і працівників поліції, які організували провокацію щодо Автомайдану на вулиці Щорса. За результатами розслідування встановлено, що це було не просто побиття, а провокація. Підозрюється, що спочатку були підіслані працівниками міліції «тітушки», спровокували конфлікт, після того приїхав Беркут, побив їх — і це все інкримінується керівництву київської міліції, які виконували, на нашу думку, вказівки зверху. Слідство стосовно п’яти осіб закінчено. Це заступник керівника київської міліції, начальник одного з управлінь і його підлеглі працівники. І така робота триває по всіх епізодах.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.