На зв’язку зі студією “Громадського радіо” Дмитро Шакін — батько Марії Шакіної. Ця учениця бореться за повагу класного керівника до себе та інших учнів. У ЗМІ ситуацію, яка відбулася у школі в Черкасах уже назвали «історією боротьби школярки».
Тетяна Трощинська: Розкажіть вашу версію того, що відбулося.
Дмитро Шакин: З перших днів навчання, з появою нового керівника, моя дитина почала скаржитися, що вчителька постійно кричить. Через це у неї майже щодня боліла голова. Це були не просто слова. Ми помітили, що у неї пригнічений стан, вона перестала з радістю ходити до школи.
Пізніше дитина розказала, що вчителька дуже сильно кричить і вживає такі слова, «що вуха приходиться закривати». Спочатку ми не звертали на це уваги.
На жаль, в наших пострадянських школах це норма, коли вчителі кричать на учнів. Щоб переконатися, що моя донька не порушує дисципліну, ми вирішили зробити контрольний запис. Коли ми його почули, то були вражені. Такого крику, я ніколи не чув.
Я і дружина – вчителі. Такого я не бачив раніше. Я зрозумів, що просто йти і говорити з адміністрацією школи буде марно.
Освітянська структура зараз переймається не через те, що постраждали діти, вони намагаються захистити примарну честь школи і вчителів. Вони бояться ефекту доміно, адже у кожній школі таких вчителів дуже багато, а їх усіх треба звільняти.
Ніхто не хоче зрозуміти: якщо вчитель пригнічує і принижує дитину, то він має піти у небуття зі школи і не травмувати дітей.
Тетяна Трощинська: Я хочу нагадати, що пані Макаренко викладає англійську у школі №17 міста Черкас. У якому стані зараз справа? Ви звернулися до адміністрації школи?
Дмитро Шакин: Я написав заяву до міського департаменту освіти, була створена комісія. Тільки сьогодні я отримав копію акта, в якій йдеться про результати діяльності комісії. Там написано, що Макаренко рекомендують до звільнення, а директору виносять догану. Ця історія триває два місяці.
Сьомого грудня вийшов сюжет на телеканалі «Антена», а за півтора місяці до цього із моїми запитами були ознайомлені і директор школи і нинішній голова департаменту освіти Ігор Волошин. Реакції не було ніякої. Навіть зараз, коли є висновки комісії, я не розумію позицію Волошина.
В інтерв’ю місцевому виданню він сказав: «Я не маю підстав не довіряти висновкам комісії, але, на мою думку, це було щось емоційне, можливо, зі здоров’ям пов’язане. Вчителька має усвідомити і визначитися, але те, що дуже багато випускників і бітьків за неї – це факт. В мене навіть є знайомі, що виступають на її підтримку. Мабуть, це теж треба врахувати. Міський голова Бондаренко дав доручення довивчати цю справу, не полишати її».
Я не розумію, що означає «ситуація емоційна, зі здоров’ям пов’язана», якщо в мене багато свідків, які стверджують, що це у неї була багаторічна тактика поведінки з дітьми. Також я не розумію думку яких батьків треба «довивчати». У нас зараз виходить, що вирішує не закон (вчитель порушив поведінку під час уроку), а розмір групи підтримки? Стінка на стінку?
Ті, хто захищає Макаренко, стверджують, що ці аудіозаписи компільовані, наче це вона зірвалася один раз. Я хочу сказати, що у мене є повні аудіозаписи. Вона зривається через те, що дитина не так прочитала слово, не так записала домашнє завдання. Вона мені особисто сказала: «Я считаю, что перед Боженькой я не согрешила. Для меня самый страшный грех – унизить или оскорбить ребенка». Тобто це виходить, що на аудозаписах – це ще не приниження?
Тетяна Трощинська: Ми будемо зв’язуватися з представником департаменту освіти і школи, щоб також почути їхню позицію.