«Сквер Небесної Сотні під загрозою зникнення», — Женя Кулеба

Василь Шандро: Розкажіть про локацію і ідею створення скверу Небесної Сотні.

Женя Кулеба: Сквер Небесної Сотні знаходиться на вулиці Михайлівській, між Майданом Незалежності та Михайлівською площею. Із 2007 по 2014 рік це був величезний смітник у серці столиці. У 2007 році із порушенням законодавства цю землю продали у приватну власність. Створювати сквер почали активісти Майдану, які 18-20 грудня 2014 року почали розбирати паркан на барикади. З самого початку ми позиціонували не як меморіал, а як присвяту у вигляді дії. Ми звернулися до прокуратури із проханням захистити інтереси міста у суді. Прокуратура програвала усі суди, поки не дійшли до Верховного Суду, який повернув справу до першої інстанції.

Було декілька журналістських розслідувань, які дають підстави вважати, що ця земля фактично належить зятю Черновецького — Супруненку. Перед виборами сквер став предметом маніпуляцій, влада писала, мовляв це вона повернула цю землю місту. Не зважаючи на те, що ми підтримували зв’язок із владою перед судом, на сам суд від міста не прийшов ніхто. Це глобальне ставлення влади до громадян.

Василь Шандро: Тобто ви «анексували» приватну землю під сквер?

Женя Кулеба: Там був смітник. Право киян на чисте довкілля порушувалось. У нас є стратегія боротьби за цю землю. Із нами працює юридична компанія, яка безкоштовно представляє нас у суді. Щодо створення скверу — ми реалізували благоустрій: замінили смітник на місце, гідне Михайлівської площі. Ми прагнемо вирішити спір у цивілізованому правовому порядку. Якщо суд вирішить, що замість скверу має бути готель із підземною парковкою — ми приймемо це рішення. Я не можу сказати, що існує нагальна загроза, але хотілося б це остаточно вирішити.

Зараз ми змінюємо нашу тактику, більше не будемо докладати стільки зусиль, щоб співпрацювати із владою, а будемо діяти фактами. Ми плануємо написати відкритого листа голові міста, тому що до виборів були одні позиції, а зараз вони дуже змінилися.

Під загрозою не лише сквер Небесної Сотні, а віра людей у себе. Якщо вони перестануть вірити у те, що можуть щось змінити, це набагато гірше, ніж втратити клаптик історичного центру столиці.

Василь Шандро: Розкажіть про акцію «По кому подзвін».

Женя Кулеба: Ідея виникла у «Лабораторії змін». Ця акція є продовженням того, про що ми вже говорили, — про особисту відповідальність за своє місто і свою країну. Ми подумали, що дзвони Михайлівського собору, які розбудили киян у ніч із 10 на 11 грудня під час розгону Майдану, є символом цієї відповідальності. Ми хочемо наголосити, що все, що відбувається — це ти, це твоя відповідальність. Ми запрошуємо приходити 10 грудня на Михайлівську площу із 19 по 22 годину. Щопівгодини битиме дзвін, а в проміжках можна буде переглянути документальну хроніку та інтерв’ю. Не буде сцени і промов, це буде час згадати і замислитися.