Сміття як знаряддя боротьби центральної влади з "Самопоміччю", - інтерв’ю Андрія Садового
Говоримо із міським головою Львова Андрієм Садовим про його заяву щодо політичного тиску на партію та нього з допомогою питання сміття
Сергій Стуканов: Вчора була ваша резонансна заява, що полігони раз по раз відмовляються приймати сміття зі Львова, і це пов’язано із політичною позицією фракції “Самопоміч” у Верховній Раді?
Андрій Садовий: Так, це відповідає дійсності. Дійсно, вісім місяців назад відбувся підпал львівського полігону, після чого ми маємо дуже великі проблеми, тому що він був базовий для міста Львова. А кожного дня нам потрібно вивезти 600 тон сміття. Вісім місяців ми старалися максимально працювати, маючи угоди з різними полігонами по усій Україні. Але останнім часом полігони почали масово відмовлятися від співпраці із нашими перевізниками. Перевірки, тиск, адмінтиск, люди справді бояться за свої життя.
І на сьогоднішній день ми дійсно маємо проблему. Близько 30% майданчиків у місті Львові є переповнені. Тому, я офіційно звернувся до державних органів влади, державної комісії, вчора мав телефонну розмову із Гройсманом, до обласної комісії. Я також поспілкувався із послами багатьох іноземних країн та громадських організацій, тому що це аномалія, ми є українське місто. Мені, перепрошую, наші колеги із закордону пропонують, щоб я віз до них сміття. Як таке може бути, коли іде максимальна блокада,а, наприклад, машини, які везуть сміття зі Львова десь у центрі нашої країни зупиняє поліція і під різними надуманими приводами банально не дають можливості розвантажити це сміття. І супроводжують із мигалками ті машини до Львова.
Сергій Стуканов: Ви сказали, що місто практично знаходиться на межі екологічної ситуації. Як справді далеко зайшла ця проблема?
Андрій Садовий: На сьогодні, враховуючи, що температура є мінус вісім, то це не є трагічно. Але якщо буде потепління, то може бути дуже велика біда. Сьогодні зранку ми мали позачергове засідання сесії міської ради, домовилися робити у місті перевантажувальні станції та ставити пресувальні обладнання. Будемо пресувати це сміття і упаковувати його у поліетилен, щоб можна було транспортувати на різні віддалі, у тому числі і закордон. Тобто, викручуємося як можемо. Але прикро, що за цей час від держави навіть на міліметр ніхто не поміг.
Скажу вам більше, ми маємо домовленість із Європейським інвестиційним банком, який готовий нам виділити 75 мільйонів євро для того, щоб здійснити рекультивацію існуючого полігону, збудувати новий завод. Уже півроку ці документи роблять у Міністерстві регіонального розвитку. Тобто, повне блокування. І мені прикро і соромно про такі речі говорити. Тому що я завжди є дуже коректний у своїх висловлюваннях. Я прекрасно розумію, що усі ці проблеми вирішуються за п’ять хвилин. І якщо “Самопоміч” буде поводитись як хочеться комусь – то ці питання будуть вирішені.
Андрій Куликов: Одразу після вашого відео-звернення і потім рішення про позачергове засідання почали поширювати версію деякі аналітики, що Садовий використовує ситуацію зі сміттям для того, щоб під зручним приводом піти у відставку з посади міського голови і нарешті розпочати президентську кампанію. Підтвердіть або спростуйте це.
Андрій Садовий: Не дочекаються.
Андрій Куликов: Не дочекаються відставки з посади міського голови, чи боротьби за президентство?
Андрій Садовий: Знаєте, на сьогоднішній день дай Бог існуючому президенту провадити свою роботу якісно. Я є міський голова, я обраний громадою і відповідальний перед нею. І як би не було важко, я буду працювати разом із громадою. Тому що вона мені дала у житті можливість себе реалізувати, і я їй вдячний безмежно. Це для мене є №1.
А політика в нашій Україні ви бачите, яка вона є і як використовується політичний різний інструментарій, коли доходить до абсурду. Це є соромно і страшно. Тому, у мене прохання до людей: не бійтеся, твердо тримайте спину, бо тільки коли будемо разом ми переможемо. Тому що з тою “мразью” не можна йти на спільні зговори. Треба просто тримати тверду позицію.
Андрій Куликов: Поясніть, будь ласка, кого ви маєте на увазі під словом “мразь”?
Андрій Садовий: Я думаю, що ви мене прекрасно розумієте. Це є ті люди, які царюють у нашій країні і використовують українців, щоб вони були бідними, а вони ставали багатими, які не поважають Україну і українців. Тих людей я називаю “мразью”.
Сергій Стуканов: Пане Андрію, впродовж місяців львівське сміття розвозиться на різні полігони. А зараз це блокується. Припустимо, навіть якщо за п’ять хвилин вони будуть розблоковані, але ж все одно така ситуація не може тривати роками. Коли на Львівщині можна очікувати сміттєпереробний завод, щоб можна було на місці розв’язувати проблему? 8 грудня голова Львівської обласної держадміністрації Олег Синютка підписав розпорядження про оголошення конкурсу на вибір інвестора для будівництва такого заводу. Виглядає так, що обласна рада і ваше міське управління дієте не узгоджено.
Андрій Садовий: Ми діємо повністю узгоджено. Нам на область потрібно як мінімум п’ять заводів. І це добра позиція – шукати інвестора. Дай Бог, щоб ми його знайшли. Тільки треба зрозуміти, що якщо ми хочемо збудувати якісний завод, то одна тонна захоронення в Україні коштує приблизно 2,5 євро. У Європі від 40 до 120 євро. Тобто, має бути економіка. Ми обрали одного із найкращих інвесторів, який може бути в принципі – це Європейський інвестиційний банк, який дає для Львова під 1 відсоток річних коштів на 25 років. Мова йде про 75 мільйонів євро.
Ви знаєте хоча б одного приватного інвестора, який готовий дати кошти на такі великі терміни під 1%? Я думаю, в житті ви не найдете. Європейський інвестиційний банк – це є державний банк Європейського Союзу. Власне, наше рідне міністерство блокує цю домовленість, тому що угода ратифікована ще у березні 2016 року. Тому заводів треба багато.
Я вам скажу більше того. У нашій країні немає жодного сучасного заводу. Тому що ніхто ніколи тим не займався. Тому що тільки нещодавно Міністерство екології прийняли концепцію поводження із побутовими твердими відходами. Її писав Європейський банк із реконструкції і розвитку. І зараз ця концепція обговорюється. Тобто, нікому у голову це не приходило. Сьогодні 5% нашої країни під різними полігонами, у цьому біда. У цьому році ми почнемо будувати у Львові завод. Я думаю, що ми покажемо приклад для усієї України як правильно потрібно поводитися. Але ми не збудуємо завод за один день. Нам сьогодні потрібно вивозити сміття. І замість того, щоб блокувати, держава має допомагати. Але цього ми не бачимо.
Андрій Куликов: Для того, щоб уникнути можливих подвійних, неправильних тлумачень ваших слів, коли ви казали, що люди, які царюють у країні не хочуть, щоб українці були багаті. Ці люди, які царюють, ви їх вважаєте українцями, чи неукраїнцями?
Андрій Садовий: Я вважаю, що вони тимчасові. І вони дуже швидко підуть. Я вірю, що Україна буде успішною країною.
Андрій Куликов: Так все ж таки, ті люди, які в Україні царюють, не хочуть, щоб решта українців були багатими, вони – українці, чи ні?
Андрій Садовий: Я не знаю. Я у паспорт їхній не дивився.
Сергій Стуканов: Яких поступок все-таки чекають від “Самопомочі”, чи від вас особисто, щоб отак через п’ять хвилин вирішити проблему?
Андрій Садовий: Я думаю, дуже просто. Це вибори на Донбасі під російську дудочку та інші зміни до Конституції, які “Самопоміч” не дає провести. Це ті речі, по яких “Самопоміч” тримає удар уже більше року. Це все є відомо, прозоро. Ви можете зайти на сайт нашої партії і поспілкуватися із моїми колегами, які працюють у Верховній Раді.
Просто вони вирішили, що якщо будуть мене тиснути, давити і задавлювати, то я таким чином буду впливати на своїх колег. Не дочекаються.
Сергій Стуканов: Не зовсім зрозуміло як сентенція про вибори на Донбасі пов’язана із реальністю, бо не видно тих виборів на даний момент, і у найближчій перспективі.
Андрій Садовий: Знаєте, не хочу вдаватися у ті деталі. Я, у першу чергу, є міський голова Львова. Я тут працюю і це моя відповідальність. Мені складно сьогодні коментувати те, що відбувається у Верховній Раді. Тому що я там не є в середині. Так, я спілкуюся із своїми колегами, ми дуже багато позицій разом обговорюємо, але вам краще із ними спілкуватися.
Так, мені неодноразово робили чисельні пропозиції, але я, як правило, від них відмовляюся. Тому що вони є шкідливі для країни, міста та мене. Такий я вже є. Який є, такий є.