facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«СМС-благодійність має запрацювати за півроку», — Литовченко

«Це якраз той випадок, коли благодійні організації об’єдналися. У нас є спільне бачення того, як це має запрацювати», — пояснює гостя

«СМС-благодійність має запрацювати за півроку», — Литовченко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ірина Литовченко, співзасновниця фонду «Таблеточки», — в ефірі «Громадського радіо».

Ірина Соломко: Верховна Рада прийняла законопроект про СМС-благодійність. Що тепер зміниться?

Ірина Литовченко: Ми лобіювали цей законопроект дуже довго — три роки. Це була системна робота разом з мобільними операторами, юристами. Довго спілкувалися з народними депутатами, щоб пояснити їм, наскільки важливим є надання доступу до благодійних СМС-ок.

Що зміниться? Раніше СМС-повідомлення оподатковувалися — 45% податку.Через це ми не могли збирати кошти без втрат. Намагались пояснити парламентарям, що це неправильно, адже у всьому світі це не оподатковується. Те, що такий законопроект прийняли — лише перший крок. Ми ще маємо розробити підзаконні акти разом з Кабміном. Також маємо вибудувати систему, як це все буде працювати. Канал має бути надійним, йому повинні довіряти.

Ірина Соломко: У вас вже є варіанти, як це зробити?

Ірина Литовченко: Так, це якраз той випадок, коли благодійні організації об’єдналися. Ми проводили багато фокус-груп, у нас є спільне бачення того, як це має запрацювати. Будемо намагатися реалізувати це за півроку.

Любомир Ференс: Ще одне досягнення цього року — ЗМІ часто пишуть про те, що вам вдалося відкрити двері до реанімації. Наскільки мені відомо, фонд «Таблеточки» ставив наголос саме на комунікації.

Ірина Литовченко: Так, це була правильна медійна адвокаційна кампанія. Вона багато в чому будувалася на роботі зі ЗМІ, з громадською думкою. Ми хотіли, щоб люди усвідомили, що вони отримають з відкритими дверима. Двері до реанімації відкриті, однак не всі цього дотримуються. Ми моніторимо ситуацію.

Хочемо, щоб лікарі розуміли, що про їх безпеку та роботу теж турбуються. Прагнемо уникнути випадків, коли люди йдуть з життя, не маючи змоги побачити своїх близьких.

Любомир Ференс: Чи змінилося бачення благодійності серед українців?

Ірина Литовченко: Раніше це була, умовно, розвага для багатих або ж нею займалися великі міжнародні корпорації. Часто благодійністю займаються з особистих причин.

Після Майдану, з початком АТО люди зрозуміли, що потрібно забути про інфантилізм, коли хтось прийде і все за тебе зробить.

Якщо подивитися на наш фонд — у нас немає жодної людини, яка б до цього займалася благодійністю. Всі люди прийшли з великих міжнародних корпорацій, з менеджерським профайлом. Тому нам вдається працювати системно.

Любомир Ференс: До недержавних організацій серйозно ставляться?

Ірина Литовченко: Потрібно скрізь все доводити. Коли приходимо в Міністерство — потрібно доводити чиновникам, що ми прийшли не заважати їм, не псувати їм робочий день. Маємо пояснювати, що ми можемо стати партнерами. У нас також є, до прикладу, фахові юристи, які допоможуть їм зробити реалізацію нашого спільного проекту легшою.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

«Затягують» не конкретну справу, а справи Майдану загалом — адвокат

«Затягують» не конкретну справу, а справи Майдану загалом — адвокат

Люди знаходять вирішення проблем у своїх громадах через обговорення кіно

Люди знаходять вирішення проблем у своїх громадах через обговорення кіно

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Для чого і для кого в РФ доставили північнокорейські САУ «Коксан»

Для чого і для кого в РФ доставили північнокорейські САУ «Коксан»