Журналістка та медіа-експертка Жіночого консорціуму Віра Карайчева каже, що жінки тут ні до чого. Йдеться про можливість маніпулювати цією квотою, щоб знімати з виборів конкурентів.
Тетяна Трощинська: Почнемо з теми гендерних квот на місцевих виборах?
Галина Бабій: І одразу згадаємо про проблеми, які були у героїні нашого сюжету. Це не тільки в регіонах, але й у Києві: ставлення до жінок як неповноправного члена суспільства. Є таке?
Віра Карайчева: Гендерні проблеми однакові у всіх регіонах. Жіночий консорціум проводив гендерне дослідження по виборах 12-14 років: по регіонах вони всюди однакові. Взагалі, 10 років я займаюсь цією темою. Стало більше розуміння, але не набагато. Молодь більше знає та розуміє, але вже трошки за 30 — незнання, нерозуміння, небажання.
Тетяна Трощинська: А чого? Нема дискомфорту? Навіть побутовому рівні є дискримінація, чи ми вже її не помічаємо?
Віра Карайчева: Проблема в тому, що ми не помічаємо. Наші жінки звикли багато терпіти. Коли йдеш по вулиці, і якійсь чоловік хапає тебе, я йому кажу: «Ти знаєш, що це злочин?» В очах нерозуміння. А це злочин, це домагання. Якби чоловіки знали, що роблять злочини, так роблячи, так би не робили.
Галина Бабій: Вже був шанс жінкам потрапити у владу, був закон про гендерні квоти, і маємо на сьогодні два, абсолютно протилежні, рішення Київського апеляційного адміністративного суду за двома позовами щодо застосування гендерних квот? Все-таки вдасться збалансувати гендерне співвідношення на цих виборах?
Віра Карайчева: Я пропоную розділити історію про квоти: на політичну і звісно сам гендер. Тут домінує політична частина, жінки взагалі ні до чого. Це просто зручний інструмент для маніпуляцій. ЦВК зманіпулював нормою про 30% жінок у виборчих партійних списках. Це яскравий приклад. Це ж не окремий закон про квоти. Це закон про місцеві вибори, у статті 4 якого чітко сказано, що представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку. Це норма, але у них вийшло так, що норма є, але це нібито необов’язково. І це маніпуляція.
Ось сьогодні знайшла, що на Львівщині заборонили, після судових розборок, заборонили одну партію на підставі того, що не виконана квота.
Тетяна Трощинська: Рішення ще в апеляції, а заборони вже пішли.
Віра Карайчева: Так. На Волині окружна комісія 2 жовтня не зареєструвала аж 4 партії на підставі того, що не виконана квота. Це пряма маніпуляція.
Галина Бабій: По-різному ЦВК трактує цей закон.
Віра Карайчева: Так. ЦВК, яке видало таке незрозуміло роз’яснення і дали можливість ТВК маніпулювати. Це партія мого кума — я її зареєструю, це партія мого ворога — значить, ми будемо дивитись на квоту.
Галина Бабій: Це така підступна технологія, яка хаос вносить в процес.
Віра Карайчева: Там ЦВК стільки роз’яснень за день видає. Це дуже показовий приклад. Хаосу вистачає і без квот.
Галина Бабій: Ми також звернулись до заступника ЦВК пана Магери. І ось, що він нам відповів.
Андрій Магера: Щоб ми розуміли, було два рішення судів. Перший — за позовом місцевої організації партії «Сила людей», а другий — за позовом партії «Самопоміч». Щодо позову партії «Сила людей, то ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, і залишене в силі роз’яснення Центральної виборчої комісії. І це рішення суду набрало законної сили. Згодом був позов партії «Самопоміч», також стосовно цього ж роз’яснення. І саме за цим позовом рішення суду першої інстанції, а саме — Київського адміністративного апеляційного суду, — було щодо скасування постанови Центральної виборчої комісії в частині пункту 4. Цей пункт якраз стосується гендерних положень. Але згодом Вищий адміністративний суд України скасував рішення суду першої інстанції й закрив провадження в справі, мотивуючи це тим, що вже за іншим позовом суд визначився з цього питання, і рішення було прийнято. Тому по другому позову провадження є закрите, судових рішень там вже по суті позову не існує. Існує тільки рішення суду по першому позову, а саме — позову місцевої організації партії «Сила людей». На сьогоднішній день це означає, що, на думку судового органу, гендерні квоти, які існують в Законі про місцеві вибори, не є обов’язковими для застосування. Це така позиція суду.
Галина Бабій: Чи це є відступом від демократичних реформ, на які націлилась наша країна, і нам потрібно буде допрацювати в цій площині? Чи наразі так все й залишиться?
Андрій Магера: На мою думку, яка, однак, не є офіційною позицією ЦВК, але це — позиція меншості, таке рішення не сприяє демократизації виборчого процесу. І якщо Парламент вирішив застосовувати гендерні квоти у виборчому законодавстві, то жодна норма закону не може вважатися декларативною. Кожна норма закону має вважатися такою, що підлягає виконанню. Тому, я вважаю, що багато хто не зрозуміє це судове рішення не тільки в Україні, а й за її межами. На жаль.
Галина Бабій: Такий коментар нам надав Мегера. Пані Віро, яка ваша реакція?
Віра Карайчева: ЦВК спочатку видає абсолютно недемократичне роз’яснення, яке взагалі незрозуміло звідки взялось. Маю особисте припущення: вони шукали предмет для маніпуляцій, і вони його знайшли — дуже легкий.
Тобто спочатку видали недемократичне роз’яснення, а потім, коли піднялась хвиля обурення, їм треба залишити маніпулятивний момент, але треба було скинути відповідальність. Мегера каже, що таке рішення суду. Чекайте, це ви видали, ви подали апеляцію на рішення, коли суд казав, що це неправильно роз’яснення.
Галина Бабій: Пан Мегера сказав, що це не є офіційною позицією ЦВК, таке рішення не сприяє демократизації виборчого процесу
Віра Карачева: Він з себе зняв відповідальність. За ці 30% квот багато років боролися. В законі все чітко прописано. Якщо ЦВК не вистачає пояснення про 30% квот у кожному абзаці, очевидно, що необхідно допрацювати законопроект, дописавши в кожному абзаці про 30% квот для жінок.
Галина Бабій: Пані Веро, що буде далі з боку громадських активістів/активісток?
Віра Карайчева: Будуть маніпулювати цією нормою закону на цих виборах: там не реєструють, а там реєструють. Що потрібно зробити? Домогтися прописати там конкретніше — якщо комусь незрозуміло, що це обов’язково.
Тетяна Трощинська: Ну на цих виборах вже не встигнемо?
Віра Карайчева: Ні.
Хочу зазначити, що більше жінок йде на цих виборах. По-перше, багато громадських організацій працювали, по-друге, на хвилі Майдану піднялось багато жінок, які не повернулись в домогосподарство з волонтерства, наприклад, а пішли у політику.
Тетяна Трощинська: Крім того, це місцеві вибори, а на них традиційно багато жінок.
Віра Карайчева: Так, традиційно багато жінок, тому що потрібно більше працювати.
Дзвінок: Це Андрій з Лубнів. Ви сказали, що жінки не повернулись до господарства, до дітей. Це ж катастрофа. А другий нюанс, пан Магера буде кращим адвокатом цієї 30% квоти.
Віра Карайчева: Щодо дітей, хто їх там повинен виховувати. Опитування кандидаток проводились на парламентських виборах: всюди звучала одна історія. Якщо жінку підтримує чоловік, вона успішно балотується та займається політикою. Дуже багато жінок говорили, що як тільки вони зібрались балотуватись, чоловіки казали: «А чого це? Чого тебе у шостій не буде дома, коли я хочу борщу?»
Тут є важливий момент: заздрість і конкуренція.
Галина Бабій: Власний чоловік?
Віра Карайчева: Вона йде в публічну політику, а він прийшов з роботи і сидить. Але є чоловіки, які підтримують. Це просто цивілізоване ставлення.
Галина Бабій: Пані Віро, коли суспільство повернеться до цього питання настільки підготовленим, щоб прийняти позитивні кроки у вирішенні його — у рівновазі гендерних квот чи гендерної рівності.
Віра Карайчева: Якщо ця квота буде дотримуватись, і партія, яка не має 30 відсотків, просто не буде допускатись до виборів, то через покоління, це вже буде нормою, що жінок багато. Для них не буде таких питань. Буде, як зараз в Європі.
Галина Бабій: Ми сподіваємось, що суспільство прийде до цього. Все-таки це набуло загально-національного масштабу, про це вже говорять в регіонах: вода камінь точить.
