Військового прокурора АТО Костянтина Кулика, звинуваченого у незаконному збагаченні, 13 липня 2016 року поновили на посаді.
Перший заступник керівника Антикорупційного бюро Максим Грищук пояснює, що рішення Апеляційного суду міста Києва не підлягає оскарженню. Оскільки через це К. Кулик тепер має можливість впливати на свідків, Національне антикорупційне бюро змушене змінювати тактику проведення розслідування.
Більш детально ситуацію у студії «Громадського радіо» коментує членкиня правління Центру протидії корупції Олександра Устінова.
Олександра Устінова: Це перша справа у нашій країні, порушена за статтею про незаконне збагачення. Ще два роки тому людину неможливо було притягнути до відповідальності за те, що у неї багато майна, походження якого вона не може пояснити. Тепер це можливо. Але тепер і генеральна, і військова прокуратури будуть робити все, щоб витягнути своїх. Це кругова порука.
Дмитро Тузов: Тобто зараз створено прецедент, який на наших очах починають згортати?
Олександра Устінова: Звичайно, тому що кожному судді є що приховувати.
Дмитро Тузов: Щойно на «Українській правді» з’явилося повідомлення про те, що суд заарештував в Іспанії квартиру та банківські рахунки судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олени Горбатенко. Давайте говорити про спосіб життя суддів, які купують квартири в Іспанії. Поясніть, звідки у наших суддів виявляється нерухомість та рахунки закордоном?
“Під час слідчих дій вилучені грошові кошти в сумі 2 тис. євро та 60 100 доларів США, ювелірні вироби. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України служителя Феміди відсторонено від посади”, — повідомляє
НАБУ.
Олександра Устінова: Це якраз те, незаконне збагачення, про яке потрібно говорити. Наша судова система прогнила до основи.
Зараз ми запустили Антикорупційне бюро і спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, але треба ще створювати Антикорупційні суди. Вони мають створюватись на основі прозорої процедури обрання суддів із залученням громадськості, міжнародних представників, і можливо міжнародних суддів, принаймні в якості присяжних, які матимуть право впливати на прийняття рішень. Зараз нові правоохоронні органи просто впиратимуться у стару систему, старі суди, які будуть розвертати все назад, тому що жоден суддя не надасть докази по незаконному збагаченню своїх колег і не допоможе довести справу до кінця. Більшості суддів цієї країни є що приховувати.
Андрій Тузов: В Міністерстві охорони здоров’я теж нещодавно були гучні арешти. Що там відбувається зараз?
Олександра Устінова: Наразі у Міністерстві охорони здоров’я — повний колапс.3 місяці тому у нас був один міністр і п’ять заступників. Тепер половину заступників або вигнали, або посадили, і у нас немає міністра, є лише виконуючий обов’язки і один заступник.
Наталя Соколенко: А чому зараз така ситуація із призначенням міністра?
Олександра Устінова: По-перше, зараз ми маємо брак кадрів, чесних професійних людей, які готові працювати. На жаль, люди, які хочуть там працювати — це люди, для яких важливе лише власне збагачення.
Дмитро Тузов: Як ви вважаєте, чи доведуть до кінця справу про затримання на хабарі заступника Міністра охорони здоров’я Романа Василишина?
Олександра Устінова: Треба відразу сказати, що у справі були процесуальні порушення. Її мали вести Антикорупційне бюро і Антикорупційна прокуратура, тому що Василишин як чиновник першого рангу знаходиться саме у їх компетенції. Але арешт здійснила Генеральна прокуратура. Через це у суді можуть бути проблеми з цією справою. Тепер це виключно на персональній відповідальності Генерального прокурора Юрія Луценка, який гарно піарився на цій справі і тепер просто зобов’язаний довести цю справу до суду. Василишин має сидіти.
Він мав сидіти ще після Майдану. Це людина, яка керувала лікарнею, і з якої викрадали майданівців. Варто згадати, що Ігоря Луценка і Юрія Вербицького викрадали саме з Олександрівської лікарні, очільником якої в той час був Роман Василишин. І в Міністерство він був поставлений “тишком-нишком” без публічних наказів, призначень чи фотографій на сайті Президента Україні.
Наталя Соколенко: Я погоджуюсь, що це дуже дивне призначення, тому що Роман Василишин став очільником Олександрівської клінічної лікарні саме під час правління Партії регіонів, і ясно, що це була їхня креатура. І замість того, щоб потрапити під очищення влади, він отримав підвищення до заступника Міністра охорони здоров’я.
Дмитро Тузов: Я нагадаю, що за повідомленням Прокуратури Києва, Романа Василишина було затримано разом із директором урологічного центру Олександрівської лікарні Юрієм Сирняком, а під час обшуку було вилучено понад 50 тисяч доларів США, 320 тисяч гривень та 2,5 тисячі євро. Досудове слідство триває.
Олександра Устінова: Насправді така ситуація по Україні не є поодинокою. Така проблема існує по всій Україні. У нас, на жаль, головні лікарі не підпадають під ранг державного службовця, тому не зобов’язані публікувати свої державні декларації. Хоча всі були б дуже здивовані, якщо співвіднести офіційну зарплату лікаря, яка складає 2-4 тисячі гривень, з машинами і квартири, які вони мають.
Проблема в тому, що у нас в медицині неконкурентні зарплати. Їх треба підвищувати до нормального європейського рівня, щоб туди йшли працювати кваліфіковані кадри, і з людей не вимагали гроші або, щоб вони платили, але знали за що.
Дмитро Тузов: А система платної медицини може зняти ці питання?
Олександра Устінова: Звичайно. Частково платна медицина з державним покриттям вкрай потрібна. Але проти нової системи, будуть виступати люди, які звикли до старої системи.
Я якось мала розмову з директором однієї приватної клініки, і він мені жалівся, що не може знайти хірурга на 2 тисячі доларів офіційної зарплати, з соцпакетом і медичним страхуванням. А проблема в тому, що вони за одну операцію чорним налом заробляють 5-7 тисяч гривень.
Люди мають отримувати достойну зарплату, але в той же час і нести відповідальність за свою роботу, тому що зараз в Україні немає жодної доведеної до суду справи за лікарську помилку. Тобто, фактично, пацієнти у нас зараз безправні. Система повністю прогнила і цілком влаштовує людей на кшталт Василишина, які будуть перші бойкотувати цю реформу.
Дмитро Тузов: Є надія, що ця справа буде доведена до суду?
Олександра Устінова: Я дуже сподіваюсь. Ми як Центр протидії корупції будемо дуже пильно спостерігати за цією справою, тому що медицина є одним з наших пріоритетів. Зараз вся відповідальність лежить на панові Луценку. Але через порушення процедури підслідності розвалюються багато справ.
Наталя Соколенко: Як ви вважаєте, у випадку з Василишиним — це могло бути зроблено навмисно?
Олександра Устінова: У цьому конкретному випадку всі хотіли піару.
Коли запрацювало Антикорупційне бюро, у нас ніби розпочалась гонка за красивими гучними справами. До цього Генеральна прокуратура, за виключенням справи Мосійчука, який зараз так само ходить в Раду, не порушила жодної гучної справи. А тепер треба ж показувати, що вони теж працюють. Відповідно, зараз починається це змагання. І найсмішніше те, що Генеральна прокуратура, полюючи за великими справами, починає заходити на поле Антикорупціїного комітету.
Наталя Соколенко: А чи може хтось подати позов проти Генерального прокурора Юрія Луценка за те, що в цьому конкретному випадку він вийшов за межі своїх повноважень?
Олександра Устінова: Я не впевнена, чи можна це зробити процесуально. Але те, що ці справи буде легко оскаржувати в суді — це так.
Дмитро Тузов: Наступна найгучніша справа, яку ви зараз ведете — це справа Онищенко. Чи відомі нові деталі?
Олександра Устінова: В останньому інтерв’ю він казав, що був у Австрії. Але ви розумієте, що вірити такій людині дуже важко. Насправді зараз по його справі затримано 12 людей. І повірте мені, що їх адвокати роблять все можливе і неможливе, щоб їх витягнути, а Антикорупційне бюро і прокуратура роблять все можливе, щоб вони залишилися за ґратами.