Народний депутат Тарас Пастух стверджує, що в судах над українськими військовими на підконтрольних Україні частинах Донецької і Луганської областей відбуваються дивні речі і заявляє про те, що «військова прокуратура йде на свідомі маніпулювання доказами».
Сергій Стуканов: Йдеться про кілька процесів. Наприклад, почнімо з того, який фактично триває три роки і наразі розглядається в міському районному суді Бахмута.
Тарас Пастух: Таких процесів дійсно є надзвичайно багато. За даними Військової служби правопорядку, Міноборони на сьогоднішній день в судах під вартою перебувають понад 200 наших військовослужбовців. В основному всі звинувачення щодо них – з приводу подій, які мали місце в 2014-15. На той час дійсно проходили масштабні бойові дії, підконтрольна чи непідконтрольна територія часто змінювали кордони. На сьогоднішній день на підконтрольній Україні території почали з’являтися ті чи інші рештки, очевидно, в тих чи інших рештах знаходяться кулі, експертизи виводять ці кулі на зброю, яка на озброєнні у наших військових частинах. Очевидно, вся ця зброя легальна, за номером зброї можна встановити, за ким вона була закріплена. Для наших правоохоронних органів (особливо це стосується військової прокуратури) не складає жодних проблем виходити на українських військових. В який спосіб люди, рештки тіл яких знаходять, загинули, за яких обставин – очевидно, прокуратура не особливо намагається встановлювати. Для них важливо, що є тіло, куля – потрібно довести дуже мало: взяти бійця і почати пояснювати йому, що так чи інакше проти нього буде порушена кримінальна справа. Єдиний спосіб, як йому уникнути кримінального провадження (і це дуже часто повторюється по багатьох провадженнях) – дати покази на своїх товаришів, командирів. Фактично ці покази стають основою обвинувачення проти їхніх побратимів. Деякі військові відмовляються та свідомо йдуть на те, що їх затримують і тримають під вартою, деякі не витримують цього тиску і пишуть певні покази.
Що стосується подій у Бахмуті, ми маємо кримінальне провадження, в якому двоє військовослужбовців були затримані під варту в червні 2015 року – їм була обрана найважча міра запобіжного заходу. Їх звинувачували в подвійному вбивстві.
Хлопці проходили різні експертизи, двічі детектор у тому числі, за сукупністю всього цього було встановлено, що вони є непричетні до цього злочину. В результаті вони отримали виправдальний вирок, проте суд побачив їхню провину в частині проникнення в житлове приміщення – в результаті за цією статтею визнав їх винними.
Проте нашій військовій прокуратурі цього було замало. Вона вирішила апелювати по цій справі з надуманих підстав, але апеляційна інстанція прислухалася до цього. Рішення суду першої інстанції було скасовано, цю справу направлено на новий розгляд. Тримання хлопців під вартою далі продовжується.
Минулого тижня я був на одному з тих судових процесів, намагався взяти хлопців на власні поруки. Крім того, приходили місцеві жителі, які клопотали до суду, що вони готові в разі рішення суду про домашній арешт, надати їм своє житло, тому що вірять в їхню невинуватість.
Проте суд і далі залишив хлопців під вартою, не зважаючи на те, що навіть під час повторного судового слухання почали виявлятися речі, які підтверджують фіктивність проваджень. Слідчий, який складав протокол про огляд місця події, у судовому процесі визнав, що він писав протокол зі слів експерта по дорозі, не на місці події. Свідки, які нібито підписували цей протокол, у суді заявили, що це не їхні підписи і вони не підписували тих протоколів. Зі слів адвокатів, є висновки з військової частини про те, що гільзи належать до холостих набоїв і не могли стати причиною смерті.
На сьогоднішній день з’ясовано, що частина тих доказів, які зберігалися в прокуратурі, пропадали, пакети розкривалися.
Все йде до того, що хлопці знову можуть отримати виправдальний вирок, але є одна проблема. Один із суддів зараз отримує переведення в інший суд, у разі зміни одного з суддів із колегії справа почне розглядатися заново. Для хлопців це може бути ще рік-півтора тримання під вартою.
Анастасія Багаліка: Ви зараз говорите про те, що некомпетентні військові прокурори, судді чи в чому річ?
Тарас Пастух: Я не хочу говорити про некомпетентність. Напевно, можна було запрошувати сюди і пана Матіоса, а можна було би запросити й десятки, а можливо й сотні адвокатів, які захищали наших військових. На жаль, вони будуть говорити вам не про компетентність, а про системність такої роботи. Фактично всі клопотання про взяття під варту, не зважаючи на те, в яких судах прокурори їх заявляють – Донецької, чи Луганської областей – писані ніби під копірку.
Сергій Стуканов: Йдеться про системність певних маніпулятивних дій?
Тарас Пастух: Маніпулятивних дій зі сторони прокуратури. Можливо, одна з причин, чому це має місце – я був учасником подій у 2014 році, в складі 128-ї бригади ми стояли біля Дебальцевого – я можу ствердно говорити, що ми не бачили жодного військового прокурора на той час. Ми фактично не бачили жодного представника Військової служби правопорядку. Добре, якщо працівники поліції знаходилися в окремих райвідділах Бахмута чи Дебальцевого. Навіть якщо би злочин мав місце, вони точно не могли встановити всіх обставин. Військова прокуратура йде на свідомі маніпулювання доказами, щоб хлопців визнати винними будь-якою ціною і для того, щоб справа була закрита. Я не хочу говорити про інші моменти, які можуть виникати, але, на жаль, така зацікавленість у військової прокуратури є. І є проблема з окремими судами. Ми не можемо говорити про неупередженість судів – велика частина суддів, які там є, це судді, які виїхали з Донецька, Луганська, далі продовжують їздити на ту територію та навряд чи мають певні сентименти до наших військових.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.