Громадське радіо
За словами Валерія Горбенка, все почалося навесні 2015 року, коли стало зрозуміло, що проблема стоматологічного здоров’я на фронті є дуже серйозною. «Коли зуб болить, це сміливо можна прирівняти до поранення», — каже він.
«Була придбана пересувна стоматологічна установка. 1 червня 2015 року ми вперше виїхали у прифронтову зону. Спочатку це був необхідний мінімум обладнання, а далі проект розвивався», — додає Валерій Горбенко.
За словами Наталії Бабійчук, з самого початку організаторів проекту поєднали соцмережі. «Наш колега по кафедрі пішов служити в АТО. Приїхав звідти і каже: „Хлопці лікуються на стільчику — втрачають свідомість, півдня я їх приводжу до тями, півдня я їх лікую“. Він озвучив це. І випускники нашого Вінницького медуніверситету вирішили об’єднатися. Ми під чесне слово взяли цю установку, з нас грошей ніхто не вимагав. Ми швиденько забрали її, а через день ми були вже у Сватовому», — згадує вона.
Артем Похил каже, що насправді вже є не одна така машина, вже є кілька стаціонарних пунктів в зоні АТО. «Ми навіть можемо ставити імпланти», — розповідає він. — Звичайно, це робиться або за кошти волонтерських організацій, або за волонтерські кошти самих лікарів. У нас такий девіз — аби нам не заважали робити свою справу.