«Створити суспільне мовлення — не вивіску змінити», — Тетяна Лебедєва

З учасницею Наглядової ради НСТУ Тетяною Лебедєвою також говоримо про бюрократичні перешкоди та потребу некосметичного ремонту ОДТРК

Ольга Веснянка: Хто разом із вами входить до Наглядової ради?

Тетяна Лебедєва: Були побоювання щодо того, що із 17 людей, які входять до Наглядової ради, 8 — від парламенту. Однак це не депутати, а експерти, яких висували парламентські фракції. Також до наглядової ради входить 9 представників громадських організацій найрізноманітніших напрямків.

Дмитро Тузов: Як будете впливати на те, що показує суспільне мовлення і те, про що говорить суспільне радіо?

Тетяна Лебедєва: Ми перша Наглядова рада, тому нам буде найважче, бо першими робитимемо помилки. Сподіваюсь, їх буде небагато. Наші повноваження дуже чітко прописані в Законі «Про суспільне телерадіомовлення». Головний наш принцип — не втручатися в поточну діяльність, для цього є менеджмент. Ми маємо розробляти стратегію.

Ольга Веснянка: Колеги з обласних телерадіокомпаній перейменовуються на суспільне мовлення. Чи справді вони вже стали суспільними?

Тетяна Лебедєва: Коли я сказала, що суспільне мовлення вже майже відбулося, я мала на увазі, що рівень готовності політикуму, медіа, суспільства був найвищим за весь час обговорення цієї теми. Але, на жаль, формально процес трохи гальмується і ще триватиме довго.

В Законі чітко зазначено, що обласні державні телерадіокомпанії входять в структуру. Найперше завдання Наглядової ради — не допустити косметичних перетворень. Адже створити суспільне мовлення — не змінити вивіску. Тут важливе бачення стратегії.

Ольга Веснянка: Якими успіхами вже можете поділитись?

Тетяна Лебедєва: Мені здається, що у Наглядовій раді зібралася потужна компанія. Це люди із різним досвідом та навичками, але ми знайшли спільну мову й працюємо на результат.

По-друге, вже можемо спостерігати програмні зміни на Першому національному каналі. Звісно, вони ще не є радикальними, але вже бачимо, до прикладу, ток-шоу стосовно актуальних питань, новини стають збалансованішими.

У суспільного мовника аудиторія — все суспільство, а не якась окрема категорія, тому тут варто перебудовуватись.

Ольга Веснянка: З якими труднощами стикнулися?

Тетяна Лебедєва: Труднощі є і вони здебільшого бюрократичного характеру. Іноді здається, що збудувати на порожньому місці значно простіше, аніж реформувати щось. Я завжди казала, що державне радіо та телебачення несуть на собі всі негативи радянського способу ведення мовлення. Це мовлення дорівнює пропаганді, адже ще за радянських років воно було односторонньою комунікацією.

Дмитро Тузов: Ми тягнемо цей спадок десятиліттями. Як щодо реорганізації структури та набору нових кадрів?

Тетяна Лебедєва: Ми готуємо цей процес і, власне, тому, я й вступила до Наглядової ради. Ми вивчали міжнародний досвід: так, наприклад, вчинила Грузія.