15 січня у Верховний Суд передаються 72 тисячі справ із Вищих спецсудів. Що буде з їхнім розподілом між суддями нових судів і швидкістю розгляду?
У студії пояснює керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації президента, секретар Ради з питань судової реформи Костянтин Красовський.
Наталя Соколенко: Ми отримували багато запитань від людей, чиї справи зараз у судах різних інстанцій. Що з ними буде? У Новий Верховний Суд передаються 72 тисячі справ із вже ліквідованих Вищих спецсудів. 29 листопада президент своїм указом переформатував суди першої інстанції та апеляції. Що з тими справами, вони теж стосуються, напевно, сотень тисяч громадян?
Костянтин Красовський: Президент прийняв відповідне рішення щодо оптимізації судів і видав не один, а декілька указів. І створив на базі місцевих судів нові окружні місцеві суди. Це було передбачено законом Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року.
Відповідно до статті 147 закону Про судоустрій і статус суддів суд, який здійснює правосуддя і який ліквідовується чи реорганізовується, продовжує здійснювати повноваження щодо правосуддя до того часу, поки в газеті «Голос України» не буде проголошено про початок роботи нового суду.
Читайте також: Чим загрожує громадянам та системі правосуддя ліквідація місцевих загальних судів?
Наталя Соколенко: Це оголошення очікується протягом 2018 року по всіх судах по всій Україні?
Костянтин Красовський: Це достатньо великий і довгий процес.
Сергій Стуканов: Ті справи, які наразі в процесі, продовжуються?
Законом і перехідними положеннями, статтею 147, передбачено, як відбувається ліквідація суду, реорганізація, створення нового суду. Не відбувається зупинення процесу правосуддя в один день
Костянтин Красовський: Вони продовжуються, судді, які здійснюють правосуддя по конкретній справі, повинні завершити цю справу.
Сергій Стуканов: А що б ви тоді порадили людині, яка тільки планує позиватися. Позиватися для нині діючих судів чи чекати, коли запрацює новий суд?
Костянтин Красовський: Позиватися треба в той час, коли це передбачено законодавством. Є певні строки і умови, коли людина повинна подати той чи інший позов, здійснити ті чи інші дії. Їх треба робити в ті процесуальні строки, які передбачені законодавством.
Більше того, щодо соціальних справи, соціально значимих справ (і президент про це говорив) зараз розробляється можливість внесення змін до законодавства, щоб судді, які цю справу розглядали, могли продовжити її, а не починали її спочатку.
Більшість невеликих справ розглядається за два місяці.
Сергій Стуканов: Тобто більшість справ будуть завершені?
Костянтин Красовський: А якщо навіть не будуть завершені, ризик можна взяти адвокату і розпочати цей процес спочатку – ви все одно пройдете його швидше.
Зараз діють нові процесуальні кодекси. Процес направлено на те, щоб він дійсно був збалансований і суддя приймав рішення. Питання зараз полягає в тому, що процеси можуть бути по скороченій процедурі, довгі процеси, і вони достатньо сильно регламентовані. Зараз всі судді, всі адвокати вивчають нові процеси.
Ми зараз говоримо про одну конкретну дію того, що ми називаємо судовою реформою. Як відомо (і президент про це каже), вона почалася в 2014 році. На 2014 рік ми не погоджувалися з тим станом судової системи, яка була.
Була утворена Рада з питань судової реформи, яка розробила певну стратегію судової реформи і ця стратегія протягом 2015-2017 року втілюється в життя.
Читайте також: Судді Верховного суду не бачать необхідності в проходженні конкурсу, – суддя
Наталя Соколенко: Ви казали, що повинен бути ухвалений закон, який деталізує, як ці справи перейдуть з старих судів першої, другої інстанції у нові. Чи готовий текст законопроекту і коли він може бути ухвалений, щоб судді та всі учасники діяли згідно одного алгоритму, щоб не допустити хаосу?
Костянтин Красовський: Не буде хаосу і не може бути. Все регламентовано законом Про судоустрій і статус суддів, процесуальними кодексами. Всі процеси і зараз регламентовані.
Наталя Соколенко: Але ви сказали, що треба новий закон.
Костянтин Красовський: Я сказав, що розглядається така можливість. У разі необхідності, якщо буде прийнято рішення, що такий закон дійсно необхідний, він буде поданий президентом у ВР.
Сергій Стуканов: Якщо говорити про 72 000 справ, які пересуваються до Верховного суду, яким чином вони будуть розподілятися?
Костянтин Красовський: Відповідно до Конституції України є Верховний суд, який розпочав роботу 15 грудня 2017 року. Зараз пішли перші справи. Якщо ви зайдете на Фейсбук Верховного суду, побачите, що вони дійсно комунікують з суспільством. Вони вказали, коли розпочато перші засідання, відбуваються різні справи. Процес іде.
Будь-яка реформа – це складний процес, є певні питання, які треба вирішувати нагально.
Наталя Соколенко: Якщо поділити 72 000 справ на 115 суддів Верховного суду, виходить 630 справ на одну людину. В якому режимі вони планують працювати?
Костянтин Красовський: Це краще питати у суддів Верховного суду, бо це їхня робота. Вони повинні так організувати процес, щоб забезпечити здійснення правосуддя в касаційній інстанції належним чином. Питання в тому, що на тих 4-судах ці 72 000 справ накопичувалися. Ми маємо наслідок того, як працювали. Верховний суд своїми ефективними діями повинен вирішити цю проблему. Це питання менеджменту, кейс-менеджменту та питання роботи нового Верховного суду.
Законодавством передбачено, що в Верховному суді повинно бути не більше 200 суддів – думаю, це питання другого етапу конкурсу в Верховний суд.
Наталя Соколенко: Коли може відбутися цей етап?
Костянтин Красовський: Думаю, що цього року.
Наталя Соколенко: Є різні практики роботи Верховного суду. В деяких країнах суд розглядає не всі справи, які би там хотіли розглянути громадяни, а обирають. Що стосується Верховного суду в Україні – за яким алгоритмом він працює, чи є право вибірковості?
Костянтин Красовський: Наш Верховний суд буде напрацьовувати свою практику. Основна ідея створення такого Верховного суду, коли є касаційні суди, касаційні підрозділи і є велика палата, полягає в тому, щоб була єдність практики. Щоб не було так, коли один Вищий спеціалізований суд приймає одну практику, а інший – другу, і вони конфліктують.
Конструкція Верховного суду, процесуальних кодексів направлена на те, щоб забезпечити сталість практики. Відповідно – людям буде зрозуміло, чи подавати касаційну скаргу, адже за практикою касаційного суду буде зрозуміло, наприклад: ти вже не виграєш цю справу, оскільки практика ось така.
Сергій Стуканов: Ви сказали, що теперішні судді працюватимуть до того, як буде публікація в «Голосі України», коли її можна чекати?
Костянтин Красовський: Я не тільки керівник Головного департаменту АП, а ще й секретар Ради з питань судової реформи. Ваше питання маленьке і просте, але я хотів би дати широку відповідь.
Я почав говорити про судову реформу з 2014 року. Ми повинні говорити по те, що вона відбувається в трьох вимірах: на законодавчому рівні (він практично вже завершився, був прийнятий закон Про забезпечення права на справедливий суд, зміни до Конституції, закон Про судоустрій, про Вищу раду правосуддя, процесуальні кодекси, закони про виконавче провадження); другий вимір – інституційний – був створений Верховний суд, на нових засадах запрацювала Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія.
Зараз ми переходимо до інституційного етапу самої системи всього судоустрою. Були ліквідовані місцеві суди, утворюються нові окружні суди, апеляційні – ми вибудовуємо нову систему. Є ще два вищі спеціалізовані суди – антикорупційний суд і суд із питань інтелектуальної власності (не треба забувати про другий, бо він також важливий).
Сергій Стуканов: А який третій вимір реформи?
Костянтин Красовський: Людський. Не тільки суди, а й судді будуть працювати. Не треба забувати, що всі судді повинні пройти кваліфікаційне оцінювання. Це вимога Конституції.
Наталя Соколенко: А на етапі переформатування судді будуть проходити оцінювання?
Костянтин Красовський: Це паралельні процеси. Вища кваліфікаційна комісія суддів прийняла рішення про оцінювання 999 суддів, потім другий етап – 1060 суддів.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.