Розповів Вадим Валько, член Громадської ради доброчесності, юрист-аналітик Секретаріату Ради громадського контролю при НАБУ.
Вадим Валько: Серед основних проблем незавершене Вище кваліфікаційне оцінювання чинних суддів: близько 3 тисяч суддів його не пройшли станом на початок 2019 року. Також це необхідність призначення нових суддів: з понад 7 тисяч необхідних нам суддів працює трохи більше, ніж 5 тисяч.
У передвиборчій програмі кандидата в президенти Зеленського було сказано, що після його приходу до влади суди «перестануть бути прислужником у президента, уряду, парламенту чи місцевої влади, а нова влада поверне довіру і повагу до суду».
Кандидат Зеленський підтримав запропонований громадськістю Порядок денний реформи правосуддя, який передбачав конкретні кроки: якісне оновлення суддівського корпусу, забезпечення незалежності суддів, забезпечення доступу громадян до здійснення правосуддя в частині миррових суддів і розгляду звичайних справ і очищення органів прокуратури, підвищення стандартів юридичної освіти.
Обіцянки були такими: щотижневі звільнення негідних суддів, набір до кінця 2019 року понад двох тисяч нових суддів оновленою Вищою кваліфікаційною комісією суддів, уточнення підсудності Вищого антикорупційного суду, запуск судової реформи.
У реальності ж президент подав законопроєкт, яким було ініційована нова судова реформа. До цієї реформи як громадські активісти, так і Венеціанська комісія надавала певні зауваження, врахували не всі. Конституційний суд визнав частково неконституційними положення реформи, фактично вона була нівельована і ми маємо те саме, що було на початку 2019 року.
Фактично це продовження того, що було раніше. Це постійна, перманентна реформа, яка фактично реформою не є. Головний наслідок таких реформ — це втрата віри у те, що це буде зроблено. Так втрачається сама суть реформи, адже через безкінечні процедури вже ніхто не розуміє, що треба було зробити і як.