Суспільне мовлення: «рішень по ключовим питанням досі немає»

Величезна проблема – це оплата праці. Мінсоцполітики та Мінфін переконані: оплата має розраховуватися згідно тарифної сітки. Наразі середня ланка працівників НТКУ отримує 1400 гривень на місяць, керівники департаментів – 2500 гривень. Якщо система не зміниться, заробітна плата залишиться на тому ж рівні. Сьогодні штат НТКУ нараховує 1520 працівників, серед яких одна третя – технічний персонал. Фонд заробітної плати складає 500 млн гривень. В таких умовах надзвичайно складно готувати новий та якісний контент. В той же час готові допомагати НТКУ іноземні мовники. Вони вже передали тисячі годин якісного контенту, який зараз адаптується для українського глядача. 

Ірина Соломко: Я чула відгуки європейських фахівців щодо перспектив вашого телеканалу стати незалежним та зразковим. Чи розділяєте ви ці оптимістичні сподівання?

Олександр Харєбін: Мы ожидаем, что наш канал будет не только независимым от олигархов, но и станет каналом медиа, который позволит обществу контролировать власть и влиять на ее действия.

Ірина Соломко: Яким чином?

Олександр Харєбін: Правдой, ведь почему европейское общество такое правильное и образцовое? Потому что их чиновники бояться медийных скандалов, после которых они обычно уходят в отставку. У нас пока чиновники не обращают внимание на скандалы о себе. А мы хотим сделать так, чтобы нас боялись.

Ірина Соломко: Міністерство соцполітики наголошує на тому, що зарплати працівників НТКУ мають бути нараховані згідно тарифної сітки. І зрозуміло, що говорити про залучення професіональних, якісних працівників на такі смішні гроші ми не можемо.  Як ви плануєте регулювати це питання?

 Олександр Харєбін: Это самый дискуссионный вопрос на сегодняшний момент. Речь идет о том, что работа на общественном вещателе не отличается высокими зарплатами, это больше принадлежность к общественной работе. Но если общество не готово платить  оно порождает коррупцию. А журналистская коррупция не менее развита, чем у бизнесменов или госчиновников. Коллизия заключается в том, что  согласно последним изменениям в законе, штатное расписание и фонд заработной платы должен утверждать наблюдательный совет. Минфин и Минсоцполитики с этим не согласны, подчеркивая, что, пока общественное вещание финансируется из бюджета, телеканал будет жить в рамках бюджетного кодекса. У нас есть механизмы и время повлиять на эту ситуацию, и мы рассчитываем, что к моменту превращения НТКУ в НСТУ, вопрос с заработными платами и их легальностью решится в пользу сотрудников.

Дмитро Тузов: Які якісні зміни ви запропонуєте глядачу, виходячи з того, що це суспільне мовлення?

Олександр Харєбін: У нас существовали творческие объединения, финансируемые из госбюджета, которые в рамках госзаказа создавали некий продукт.  На закупку контента на стороне, который, возможно, отличался бы от привычного, в этом году в бюджете НТКУ есть 450 тысяч гривен на год.  Т.е. говорить о каких-то форматах, конкурирующих с коммерческими телеканалами по популярности и по влиятельности, крайне сложно.

Ірина Соломко: Європейські мовники і журналісти досить активно підтримують НТКУ, допомагають проектами і контентом, які дозволяють економити кошти? Де весь цей матеріал?

Олександр Харєбін: Основные наши надежды направлены на легальное юридическое преобразование государственного учреждения НТКУ в публичное предприятие. Юридическая составляющая важна потому, что до тех пор, пока мы находимся под действием бюджетного кодекса, все деньги, которые поступают в виде грантовых программ, попадают в  государственное казначейство, и доступа к ним нет. Кроме того, наш бюджетный статус накладывает ограничения на заключение долгосрочных контрактов  только в рамках бюджетного года. Поэтому все те тысячи часов европейского контента, которые дополнят сетку качественным материалом, ожидают этих юридических преобразований канала.