facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Тариф на зелену енергетику в Україні на 50%-60% вищий ніж у Польщі

Що формує таку ціну зеленого тарифу? Розповідає експерт Андрій Герус

Тариф на зелену енергетику в Україні на 50%-60% вищий ніж у Польщі
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Нацкомісія з державного регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановила нові зелені тарифи на електроенергію, вироблену сонячними та вітровими установками приватних домогосподарств.

Любомир Ференс:  Ці тарифи, які встановила Нацкомісія, вони є добрими? Бо усі пам’ятають скандал, який був пов’язаний із братами Клюєвими, які фактично монополізували зелену енергетику у країні. Мало того, що вони будували великі сонячні електростанції за гроші із держбюджету, а обладнання завозилось до нас у країну без оподаткування. Та вони ще й продавали цю енергію по завищених тарифах до кінцевого споживача. І ці тарифи були в рази більшими, ніж у Європі. Чи змінилося щось тепер?

Андрій Герус: Давайте трошки будемо ламати стереотипи. По-перше, Клюєва уже немає і тарифи для великих сонячних станцій понизили, але його справа живе і процвітає. Тобто, якщо ви бачили ті вчорашні тарифи, які затвердили, то вони складають від 5-ти до 9-ти гривень. Чи високі вони? Наприклад, тарифи “Енергоатома”  складає 50 копійок. А деякі тарифи “зелених”(сонця, вітру) доходять  до 9 гривень.

Щодо валютної прив’язки. Вони прив’язані до курсу євро. І хоча вони встановлені законом, Нацрада технічно їх переглядає, якщо курс євро міняється. Там бізнес завищений від валютних коливань. Тобто, він отримує свої доходи по суті в євро. Але тоді споживачі платять доходи в євро. Це була та ідея, яку колись придумав Клюєв. На жаль, цю ідею не відмінили. І нею користуються ті, хто мають можливість нею користуватися.

Любомир Ференс: Чи є Україна цікавою для західного інвестора, щоб вкладати тут у сонячні станції, наприклад? Чи для місцевих?

Андрій Герус: З тим є проблема. Чому сюди не йдуть інвестори? Перш за все, по причині загальних ризиків країни. Так звані суверенні ризики. Це передбачає корупцію державних органів і те, що у нас не працює правоохоронна система, те, що у нас немає сили закону та інші подібні фактори. Ті всі ризики хочуть закласти у високий тариф, і щоб ним компенсувати усе. Це принципово неправильно. Наприклад, коли є проблемний банк і для того, щоб далі зацікавлювати депозитчиків, він усі свої проблеми закладає у вищу відсоткову ставку депозиту. Чим такі банки закінчують ми всі знаємо. Тому, Україні потрібно працювати над тим, щоб у нас був інвестиційний клімат, щоб у нас могли вільно заходити і виходити інвестиції, щоб у нас працював закон і суди. І тільки тоді до нас підуть інвестиції.

Наші сьогоднішні зелені тарифи на 50-60% вищі, ніж у сусідніх країнах. Наприклад, у Польщі. Але інвестори не ідуть, тому що дуже багато інших ризиків.

Анастасія Багаліка: Це звучить як замкнене коло проблем. Де його можна розірвати?

Андрій Герус: Це звучить як основна проблема, над якою працювати. Не потрібно давати якісь пільги різним галузям, якісь спеціальні умови, спеціальні економічні зони, тому що є один великий суверенний ризик. В країні немає законності, правоохоронної системи і судової системи такої, якій би могли довіряти іноземні інвестори. Якщо це вирішиться, то до нас підуть інвестиції.

Любомир Ференс: Ви писали про те, що у Польщі відбувся тарифний аукціон на побудову сонячних станцій, де перемогла “Renesola”, яка запропонувала 93 євро за мегават у годину. А в Україні, де сонця не менше, а більше, у 2016 році зелений сонячний тариф складав 160 євро. А у 2017-2019 році 150 євро. Тобто на 61% більше, аніж у менш сонячній Польщі?

Андрій Герус: Абсолютно правильно. І у 2016 році в Україні Клюєва не було, а тариф у нас був 160 євро, у той час як у Польщі тариф був 93 євро. Тому, це проблема не є виключно одного прізвища – Клюєв. Тому що бізнес є різний, у тому числі, близький до політики, на жаль.

Все було би добре, якби не проблема, що за усе це повинен платити споживач. Ми всі за зелену енергетику, але є ціна питання. І зелені технології суттєво дешевшають. Наприклад, за останні 10 років вони подешевшали втричі. Тому, відповідно, 10 років тому справедливим тариф був майже 50 євроцентів. На сьогоднішній день, як ми бачимо, у Польщі тариф 9 євроцентів. Тому, можливо, Україні не варто спішити, а почекати, поки технології ще подешевшають. А очікується, що 2040 року вони подешевшають у ще два рази.

Другий момент. На сьогоднішній день у нас всі тарифи встановлені законом. Невже депутати настільки добре розбираються у енергетиці, щоб встановити справедливий тариф? Це якась суб’єктивна цифра, яку вони вважають справедливою. Але ту цифру краще має встановлювати ринок.

І, наприклад, коли у Польщі є конкурс серед інвесторів, хто запропонує найнижчий тариф, той отримає право будувати станцію на певній території. Якщо в Україні перейти до таких конкурсних тарифів, то я не виключаю того, що багато інвесторів скажуть, що їм не потрібно тарифу 15 єроцентів, а будуть готові будувати і за 12.

Любомир Ференс: Тобто, це якось відповідно потрібно прописати у законі?

Андрій Герус: Це потрібно змінювати закон. Бо закон говорить одну цифру, а потрібні такі зміни, щоб можна було проводити конкурсні тарифні аукціони.

Любомир Ференс: Люди самі собі встановлюють сонячні батареї на будинках. Бо це начебто довше і краще оплачується. Чи це справді так?

Андрій Герус: Залежить від того який період окупності для людини нормальний. Я б не сказав, що зараз це досить дешево. Але дійсно є стимулюючи тарифи для так званих сонячних панелей, які встановлюють на дахах. І, особливо, у південних регіонах України, це дійсно є досить привабливим.

Любомир Ференс: Який відсоток взагалі займає зелена енергетика в Україні?

Андрій Герус: В Україні вона займає 1,2% від загального виробництва електроенергії. При тому, що ці зелені тарифи з прив’язкою до євро.

Любомир Ференс: Який профіт, якщо 1,2% при таких великих тарифах? Чи не краще там знизити на кілька євроцентів, піде розвиток, і більше можна буде заробляти і виробляти?

Андрій Герус: 1,2% –  це у кіловат/годинах. Але в грошах з ринку зелені тарифи забирають 8%. Тобто, за рахунок такого фінансового перекосу, виробляють мало, а грошей забирають багато.

Щоб це виправити в Україні потрібно зменшувати ризики, максимально спрощувати будівництво цих станцій. І працювати із великими іноземними інвесторами, які мають високі технології і дешевий капітал. Затягувати їх в Україну, проводити конкурси, хто дає найкращу ціну, той може будувати.

Наприклад, зараз обговорюється проект станції із потужністю 1 ГВт. На сьогодні такої станції у світі немає. Якщо б її збудували, то зараз це була би найбільша станція у світі. І в Чорнобилі хочуть збудувати саме таку сонячну станцію.

На прикладі Чорнобиля можна було би зробити тарифний конкурс. До проекту уже виявили інтерес китайські інвестори. Можуть бути і європейські інвестори. Усіх їх потрібно запросити, підготувати для них платформу, інфраструктуру і спитати умови, на яких би вони хотіли працювати. Вибрати найкращі умови. І таким чином замість Чорнобиля ми можемо отримати конкурентну, сучасну сонячну станцію.

Поділитися

Може бути цікаво

Американці намагаються розмити очікування: політолог про заяви Трампа та Келлога

Американці намагаються розмити очікування: політолог про заяви Трампа та Келлога

Чому США ввели санкції проти нафтових компаній РФ лише зараз

Чому США ввели санкції проти нафтових компаній РФ лише зараз

Не треба покладати надій на МКС — експерт про Нетаньягу і Путіна

Не треба покладати надій на МКС — експерт про Нетаньягу і Путіна

Зустріч Трампа з Путіним є легітимізацією останнього — експерт

Зустріч Трампа з Путіним є легітимізацією останнього — експерт