Тетяна Трощинська: Чи є сенс говорити про менші тарифи?
Віктор Пирков: Ми не лише маємо про це говорити, але й маємо їх формувати. У населення склалося враження, що тариф залежить тільки від держави. Насправді ж, є тариф, а є плата за опалення. Тариф завжди у світі піднімався і буде підніматися залежно від становища держави. А от плата за опалення залежить від населення та того, як воно користується тепловою енергією. Ми маємо зробити так, щоб тарифи зростали, а плата падала. Держава зараз спрямувала всі сили на подолання залежності, яка сьогодні є очевидною: росте тариф — росте плата.
Тетяна Трощинська: А чому, власне, росте тариф і як зменшити плату?
Віктор Пирков: За європейськими стандартами оцінювання зростання тарифу, на це впливає падіння економіки. Якщо ми визначаємо, що економіка впала на 25%, то зростання має бути як мінімум такий же показник. Але в нас роками не відбувалося зростання тарифу відповідно до стану економіки держави.
Ми маємо зрозуміти одну річ: зменшення плату за опалення залежить від нас. Одне з головних завдань держави сьогодні полягає у допомозі і зрозуміти, і здійснити заходи для подолання цієї залежності — заходи з підвищення енергоефективності. Наприклад, термомодернізація будівлі. Реформи у цьому напрямку здійснюються дуже інтенсивно: Держенергоефективності підпорядковується Мінрегіонбуду та відповідає за фінансову допомогу населенню, а Мінрегіонбуд розробляє законодавчі ініціативи, стандарти та норми, щоб це реалізувати.
Василь Шандро: На скільки ми можемо забезпечити себе енергоносіями?
Віктор Пирков: Ми повинні зрозуміти, що завданням держави є вирішити, які саме енергоносії використовувати, адже це питання енергетичної безпеки. Але від нас залежить, як раціонально ми їх використовуватимемо.
Часто стикаємось із нерозумінням термінів: є поняття енергоефективності та енергозбереження. Перше стосується забезпечення теплового комфорт приміщення при мінімальному споживанні енергії. Друге — ми просто економимо на використанні енергії та, як наслідок, мерзнемо.
Відкрию фаховий секрет: жодна система опалення, побудована у Радянському Союзі, не відповідала тоді будівельним нормам. Умовно кажучи, це будинки до 1999 року. У радянський період надавали перевагу дешевому будівництву. Сьогодні ми збираємо плоди цього рішення. Нас привчили до нераціонального енерговикористання.
Слухач: Держава нічого не робить для утеплення труб, а на пенсію українця цього зробити не можна.
Віктор Пирков: 20 років держава виділяла кошти на покращення тепломереж, котелень, але ці гроші зникали невідомо куди. Сьогодні ж держава спрямувала гроші для того, щоб ви модернізували свої квартири та будинки.
Тетяна Трощинська: Де взяти ці гроші та яким має бути алгоритм?
Віктор Пирков: Держенергоефективності має гроші і населення їх активно реалізує на заходи з енергоефективності. Держава компенсує 70% коштів, витрачених на ці заходи у відповідності до категорій. Якщо ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) вирішило утеплити будівлю, замінити опалювальні системи, воно звертається у державні банки («Укргазбанк» «Укрексімбанк», «Ощадбанк») та оформлює кредит, а держава повертає до 70% (до 14 тис. грн на квартиру) від вартості матеріалів. За цим забороняється утеплення однієї квартири — лише всього будинку. Для приватних будинків — повертається 20-30%, а не більше 12 тис. грн.