Те, що зараз тече у Дніпрі, в СРСР називали «разбавленными стоками», — Бебешко

Тетяна Трощинська: Які кліматичні рекорди було побито за 2016 рік?

Тарас Бебешко: Їх добрий десяток, серед особливо важливих середня температура, рівень океану, темпи підвищення температури, особливо на півночі і на півдні.

Одним з наслідків змін є третій тиждень повені у Перу. Чимало людей загинуло, багато втратило домівки, пропав врожай.

Другий рік південь Африки потерпає від жахливих посух, звідти очікуються мільйони біженців.

Василь Шандро: Наскільки людська діяльність є основною причиною змін клімату?

Тарас Бебешко: Мова йде не про глобальне потепління, а про глобальну зміну клімату ― у деяких регіонах відбувається пониження температури.

Теорій щодо того, що викликає глобальне потепління, дуже багато. Деякі теорії не можуть бути адекватно оцінені через брак даних. Наші ідеї максимально наближені до реалій, але й вони не дають гарантій.

Ми можемо чітко казати, що клімат змінюється, людський внесок є і досить істотний: це не тільки парникові гази, а й питання води, мікрохвильові випромінення тощо. Якусь роль відіграють цикли, сонце і багато іншого.

Паризька угода 2015 року говорить про те, як жити людям в умовах клімату, що змінюється.

Василь Шандро: З точки зору історії, такі зміни циклічні?

Тарас Бебешко: Так, минулого такого циклу вимерли динозаври.

Ми маємо можливість, усвідомивши все це, якось адаптуватися, дбайливіше ставитися до того, що маємо. Україна займала перше місце в Європі по питній воді, а зараз 95% води непитна.

Потрібно готуватися до досить радикальних змін: посухи на півдні, підняття ґрунтових вод, зсуви, імміграція, яка може нахлинути.

Василь Шандро: Там, де душно і сухо, буде ще душніше, а де холодно ― ще холодніше?

Тарас Бебешко: Іноді буває навпаки. Одним з наслідків змін клімату є похолодання Гольфстріму, температура вирівнюється і Гольфстрім зупиняється. Це може призвести до похолодання у Північній Європі: Швеція, Шотландія, Великобританія, які завдяки Гольфстріму зараз мають м’які зими і вологий клімат, стануть холоднішими.

Василь Шандро: Наскільки всі ці «лякалки» є актуальними в найближчий час?

Тарас Бебешко: Дещо може трапитись у короткочасній перспективі, дещо ―  довготривалій.

До цього питання дуже уважно ставляться американські військові. У звіті Обамі вони написали, що ніколи на 100% не були впевнені, але якби чекали повної впевненості, щось дуже погане трапилось би на полі бою. Зараз вони серйозно прогнозують війни за питну воду, ресурси, більш прохолодне повітря.

Тетяна Трощинська: Чи повинна Україна вживати якихось заходів відповідно до Паризької угоди, щоб готуватися до зміни клімату?

Тарас Бебешко: Міжнародні угоди мають досить загальний і рекомендаційний характер. Основне з’являється у процесі формування механізмів і процедур. Цей процес триватиме до кінця 2018 року.

Загальні рекомендації ― дбайливо ставитися до того, що маємо.

Василь Шандро: Речі, які може зробити кожна людина ― не смітити, посадити дерево тощо ― можуть створити позитивний результат чи порівняно з великими промисловими комплексами це не так важливо?

Тарас Бебешко: Це важливо психологічно, тому що людина, яка викинула папірчик, потім іде працювати на великому заводі і поводиться так само. Але, на жаль, такими малими діями ми вже нічого не змінимо.

Потрібно підготувати людей до того, що чистої води не буде, що екстремуми, які були у Києві у 2010-2011 році, коли влітку взагалі неможливо було дихати, а також хурделиці, будуть все частішими.

Тетяна Трощинська: Про це важко говорити, тому що людям здається, що вони і їх діти ще встигнуть пожити до того, як відчують наслідки.

Тарас Бебешко: Безумовно. Але те, що зараз тече у Дніпрі, за совєцькими стандартами називалося «разбавление стоки». Це не забруднена вода. Це стоки, трошки розбавлені водою. Тобто зміни відбуваються зараз. Ми можемо повернути ситуацію.

Те, що відбувається на Сході України, потребує багато уваги і ресурсів. Але війна завершиться завтра, а ми мусимо думати про післязавтра.

Василь Шандро: Людина як біологічний вид змінюється?

Тарас Бебешко: Звичайно. Деякі науковці кажуть про появу нового виду на біологічному рівні. Спочатку говорили про дітей-індиго, а зараз кажуть, що це відображається на біологічному рівні.

Людина дуже адаптивна, але чи буде в результаті адаптації людина, до якої ми звикли ― не знаю. Подейкують, що пітекантропи ― це теж були майже люди. Я б не хотів зараз вийти на вулицю і зустріти зграю пітекантропів.

Василь Шандро: В Україні діють конструктивні програми щодо цих питань?

Тарас Бебешко: На жаль, ні. Більше того, за останні 4 роки була знищена державна інфраструктура, що будувалася в середині 2000-х років.

Василь Шандро: За таких обставин створювати можливості для життя людей поза Землею не здається більше фантастикою.

Тарас Бебешко: Це найнебезпечніша думка. Не змінивши психологію, людина перетвориться на вселенський вірус, який прилітатиме, як сарана: прилетіла на планету, все зжерла, полетіла далі. Ми маємо навчитися жити у гармонії з тим, що маємо.

Тетяна Трощинська: Чи є у світі країні, які серйозно ставляться до цієї проблеми?

Тарас Бебешко: Є декілька кліматичних лідерів. Свого часу дуже велику роль відігравали американці. Зараз Трамп згортає програми по збереженню клімату.

В Україні є колосальний приклад, як екосистема сама відновлюється, коли її залишають у спокої ― Чорнобиль. Це досі шок для світових науковців. Ніхто не думав, що екосистема може так самовідновлюватися.

Це докорінна зміна парадигми поводження з екосистемами. На межі 60-70-х Європа знищила свою екосистему. У них була така ситуація, як у нас зараз. Вони пішли шляхом створення штучних екосистем. Вони вигадали, що отут має бути стільки оленів, стільки білочок і так далі. Це вимагає все більше капіталовкладень.

А тут раптом всередині Європи ― закрита зона, і туди невідомо як проникають рись, бурий ведмідь, там встановлюється такий екобаланс, що для того, щоб підтримати його у Європі, потрібні мільярди, а тут все безкоштовно, значно ліпше і стійкіше.

Тетяна Трощинська: Що слід робити у сфері АПК?

Тарас Бебешко: Нові сорти, районовані до кліматичних умов, або й нові види сільськогосподарської продукції. Не треба панікувати, а потрібно дивитися ширше.