Трамп пропонує прості відповіді на складні запитання, — Б. Цюпин

Журналіст “Голосу Америки” Богдан Цюпин аналізує програмні документи кандидатів на пост перезидента США та пояснює, що робить програму Трампа такою привабливою для виборців.

Богдан Цюпин: Проглянувши програмні документи Гіларі Клінтон і Трампа можна зробити висновок, що вони все ж таки представляють ідеології своїх партій. Хоча і не повністю, адже Трампа називають нетрадційним республіканцем, а Гіларі Клінтон також представляє більш прогресивне крило у Демократичній партії. 

Якщо проглянути програмні документи Трампа, то перше місце в них займає слово «стіна». Стіна, за яку має заплатити Мексика. Ідеться про пропозицію, з якої почалася виборча кампанія Трампа. Про те, що він збудує стіну на кордоні з Мексикию, щоб зупинити іммігрантів. Трамп веде свою кампанію під гаслом, що Америка має серйозні проблеми з імміграцією, що іммігранти несуть загрозу: мусульманські загрожують тероризмом, а латино-американські — злочинністю. Свого часу він сказав, що більшість мігрантів — це ґвалтівники, злодії і т. п. 

У Клінтон на першому місці стоять економіка, робочі місця, освіта і довкілля. Що цікаво, таких положень як довкілля, справедливість і рівність у програмі Трампа взагалі немає. Питання освіти у нього теж практично непомітне.

Клінтон говорить про те, що потрібні справедливі податки: багаті та великі компанії мають справедливо їх платити, а не уникати. Тому що головна проблема, про яку говорять у Америці, це те, що багаті люди мають можливість наймати хороших адвокатів, юристів, за допомогою яких вони знаходять лазівки у податковому законодавстві. І, в результаті, відсотково багаті платять менші податки, ніж бідніші люди. Це вважається несправедливим.

Трамп вважає, що це не така вже й проблема. Головне — зменшити і спростити податки ще далі.

Ще одне положення, яке є у Трампа, а у Клінтон немає — захист права на зброю, так звана друга поправка до американської конституції.

Трамп наголошує, що буде виступати за те, щоб були скасовані усі, запроваджені президентом Обамою, обмеження на володіння зброєю, хоча їх не так вже й багато. Натомість Клінтон, очевидно, буде продовжувати далі намагатися недопустити потрапляння зброї у неправильні руки, щоб зменшити кількість нещасних випадків, яких надто багато у Америці.

Ірина Славінська: Очевидно, у Трампа і Клінтон доволі різні ідеологічні платформи у цих передвиборчих кампаніях і у риториці. Чи можна зробити потенційний аналіз їх виборців?

Богдан Цюпин: Я не можу назвати цифри. Але точно можу сказати, що на основою електорату Трампа називають чоловіків, при чому білошкірих. У той час за Гіларі Клінтон голосує більш різноманітна палітра виборців: багато жінок, які хочуть вперше бачити жінку на посаді президента США; люди, які називають себе нащадками іммігрантів, представники меншин і т. д. Тобто  за неї голосуватимуть ті, про кого і на чий захист вона висловлюється.

Ірина Славінська: Що робить кампанію Трампа такою привабливою для виборців?

Богдан Цюпин: Трамп приваблює виборців тим, що він пропонує прості відповіді на складні запитання. Життя у багатьох американців досить складне: хтось потерпає від того, що не може знайти роботу; багато людей, дивлячись по телевізору на терористичні напади, відчувають себе у небезпеці. Трамп пропонує людям дуже прості виходи із цієї ситуації. Проблема з іммігрантами — збудуємо стіну. Проблеми з ісламістами — не будемо пускати в країну мусульман. Проблема з американцями, які гинуть за кордоном, — зменшимо допомогу союзникам, зосередимось на внутрішніх справах.

Така риторика приваблює тих, хто хоче, щоб ці проблеми зникли, не намагаючись розібратись в тому, чи справді методи, такі як спорудження стіни, взагалі можливі, чи вони спрацюють, чи, можливо, є інші, більш ефективні,способи подолання проблем. хоча не такі прості і короткотермінові.

Ірина Славінська: Чи можна робити висновки щодо ідей і планів на стосунки з Україною Дональда Трампа і Гіларі Клінтон?

Богдан Цюпин: Ми можемо зробити висновки, базуючись на тому, що вже чули від цих людей. Від Трампа ми чули, що він поважає Путіна, він вважає його міцним лідером і готовий з ним співпрацювати. Трамп не обов’язково беззастережно підтримуватиме і захищатиме союзників по НАТО у східній Європі. Така риторика привела до того, що чимало людей стверджують що фактично Кремль зацікавлений у тому, щоб Трамп став президентом. І ці повідомлення особливо гучно звучать зараз у зв’язку з викраденням електронної пошти та серверів Демократичної партії і оприлюдненням скандальних електронних листів, які можуть зашкодити Гіларі Клінтон і, очевидно, посприяти Трампу.

Що стосується зовнішньої політики Клінтон стосовно України. Можна припустити, що як соратниця Обами та колишній держсекретар вона до певної міри буде підтримувати політику, яку веде теперішня адміністрація. Тобто підтримка України відбуватиметься багатьма засобами: фінансовим, наданням нелетальної військової допомоги. До речі, кілька разів Клінтон казала, що Україну треба підтримувати більше. Наскільки більше — неможливо сказати точно.