Громадське радіо
Гість ефіру — журналіст-міжнародник Ілія Куса.
Любомир Ференс: Голова британського Міністерства закордонних справ скасував свій візит до Москви. Міністр Борис Джонсон уточнив, що у його приїзді немає необхідності, оскільки позицію західних країн щодо близькосхідного регулювання до російської влади донесе в ході свого візиту держсекретар США Рекс Тіллерсон. Можна вважати, що це нота неповаги?
Ілія Куса: Це демонстрація того, що ми протестуємо проти дій сирійської влади. Але я вважаю , що в тому, що Рекс Тіллерсон донесе і позицію Британії, є частина правди.
Любомир Ференс: Чому не можна стверджувати, що урядові сирійські війська бомбардували мирних жителів ракетами з хімічною зброєю?
Ілія Куса: Моя позиція проста — я не знаю, що там сталося. Справа не в тому, чи була хімічна атака. Де-факто її визнали. Питання полягає у тому, що це була за акція. Одна справа сказати, що була хімічна атака, зовсім інша справа — казати, що це була спрямована акція проти цивільного населення.
Питання дуже складне. Найближчим часом ніхто не дасть відповіді на запитання, хто використав цю зброю. Можливо, ніхто не дасть відповіді на нього протягом п’яти найближчих років.
Не весь світ проти Асада. Люди дивляться на події в Сирії очима мейнстрімних ЗМІ, яких не так багато. Всі вони англомовні, західні. Більшість з них розташовані у Західній Європі. У людей складається враження, що не можна йти проти мейнстрімних ЗМІ. Але це ілюзія. Єдиної позиції, що Асад поганий, немає. В арабському світі це зовсім не так. Лише «Аль-Джазіра» провадить агресивну антиасадівську риторику.
Андрій Куликов: Як ви оцінюєте те, як в Росії висвітлюється історія з хімічною атакою?
Ілія Куса: Росіяни спочатку дотримувалися сирійської версії. Зараз вони, наприклад «Звезда», кажуть, що це все була постановка. Більшість дає те, що каже уряд. Версія одна — був склад боєприпасів, на ньому були хімікати, сирійські літаки вдарили по цьому складу, він вибухнув.
Андрій Куликов: Коли українці отримуватимуть інформацію про Сирію з перших рук? Наскільки ви вважаєте за потрібне, щоб українські журналісти були у таких гарячих точках?
Ілія Куса: Це не дорожче, ніж поїхати на вибори у Франції. Я думаю, що найдорожчою виявиться страховка. Я вважаю, що не обов’язково їхати в гарячу точку, є багато цікавих тем. Наприклад, написати про те, що сталося з культурними спорудами, які звільнила сирійська армія. Можна відзняти багато матеріалів на території, де немає ризиків, де вже не йдуть бої.
Андрій Куликов: Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва, на «Українській правді» пише, що найважливіша зміна стратегічного характеру сталася у підходах до можливості зіткнення з Росією.
Ілія Куса: Я вважаю, що те, що зробив Трамп, — це піар-шоу. Це сигнал Асаду і Путіну про те, що він може, він — не Обама. Це сигнал сунітським союзникам. Це сигнал внутрішньому електорату. Це сигнал китайцям, що з північними корейцями це теж може бути. Чому по Сирії? Бо мінімальні ризики. Сирійці не зможуть відповісти. Росіян він попередив, тому вони прибрали звідти техніку. Трамп відвернув увагу громадськості від провалів, які у нього були. Він вирішив зовнішньою політикою подолати внутрішньополітичні проблеми.