Розмова з Наталкою Лещенко, фольклористкою, співробітницею Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф та дослідницею традиційної української культури.
Наталка Лещенко: Я досліджувала і переселенців, і тих людей, які повернулись жити на територію Чорнобильської зони після аварії, відселення попри всі заборони. Є цілі села, які не визнають причину відселення і досі живуть у цій фрустрації розриву зі своєю батьківщиною. Люди, які повернулись жити у зону відчуження — особливі. Треба мати внутрішню силу і відвагу, щоб повернутись жити на територію, де хащі лісу, де дикі тварини. Вони не бояться радіації, бо не бачать її. В основному це старші люди, але мені трапляються і молодші. Є люди, які не жили на цій території до аварії, але приїхали туди жити, щоб усамітнитися. Ці люди не почувають себе самотніми, це їхній вибір. Їх зустріч нас була настільки привітною! Вони ніколи не бідкаються. Також ми часто чули про втіклих зеків на ці території, про контрабандистів та «чорних археологів» — тобто тих, хто приходить туди з певною метою.
Це дуже унікальний і особливий регіон для дослідження, який на момент аварії був практично недослідженим. Це була біла пляма, на яку лягла чорна пляма цієї аварії. Завдяки науковцям культура Чорнобильського Полісся була врятована, заархівована. Був зібраний величезний фонд. Там було дуже багато археологічних знахідок, важливих не лише для української культури та історії, а й для вивчення історії та культури слов’янських народів. Це було місце концентрації реліквій.
Концепція онлайн-виставки «Темний Рай» заснована на проявах життя Чорнобильської зони через 35 років спустошення й руйнації. Адже покинуті землі відродилися й несуть свій унікальний код.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS