Наталія Соколенко: Наскільки тепер можливе розгортання російсько-турецької війни в регіоні?
Богдан Яременко: Туреччина довела, що має здатність захищати свою територію, що є абсолютно природнім, коли у твій повітряний простір вторгають. І, очевидно, Ердоган робить наступний хід в сторону Російської Федерації, говорячи, що дорогі партнери, ви нас не переконали і, якщо ви продовжите таку ж поведінку, то ми будемо діяти точно так.
Наталія Соколенко: Чому Ердоган такий сміливий: через темперамент турецький чи через те, що Туреччина є членом НАТО? Можливо, якби Україна теж була в НАТО, то й у нас політики були б сміливішими?
Богдан Яременко: Згоден з вами, турецька політика є більш темпераментна за українську, але думаю, що Ердоганом керує не темперамент, а здоровий розсуд. Так, у Туреччини є військові і політичні розрахунки, які примушують її діяти таким чином щодо присутності Росії в Сирії.
Треба згадати, що на початку сирійської кампанії один з турецьких винищувачів був збитий за аналогічної ситуації Сирійською повітряною обороною, коли він саме здійснював невеликий проліт над морем, але у зоні Сирійської повітряної оборони.
По-друге, російський авіація бомбить не тільки ІДІЛ, але й ті опозиційні військові угрупуванні, які підтримує Туреччина. Зокрема, туркоманів — сирійські турки, які контролюють північно-західні кордони Туреччини в Сирії.
До того ж ми маємо розуміти, що було багато вторгнень і Туреччина реагувала на них стримано. Вони тестували свою систему протиповітряної оборони, свою волю захищатися. Україна не показала свою волю захищати Крим, і через це вона не лише стратила його, а й отримала війну на Донбасі.
Цей урок Туреччина добре засвоїла і на ранніх етапах показує Росії, що готова і буде захищатися в разі необхідності. І, звичайно, що підтримка НАТО — це один з тих елементів, який дозволяє Туреччині почуватися впевненою. Україна, на жаль, такої підтримки не має.