У 2015-му волонтерство стало модною фішкою, — волонтерка О. Решетилова

Про нинішні реалії волонтерського руху  говорить журналістка і волонтерка Ольга Решетилова.

Ірина Соломко: В чому феномен українського волонтерського руху?

Ольга Решетилова: Феномен волонтерського руху у тому, що його потребує суспільство. Державна система прогнила і не виконує своїх функцій. Відповідно всі дірки доводиться закривати громадянському суспільству.

Це тільки здається, що волонтерський рух масовий. Насправді, людей, які займаються цією діяльністю систематично, — не так вже й багато, але вони справді активні.

Ірина Соломко: За цей час волонтерів поменшало?

Ольга Решетилова: Хочу сказати, що 2015 рік відзначився тим, що волонтерство стало модною фішкою. Всім хочеться бути нібито причетними до цього. А коли з’являється мода, ідея дискредитується як така.

Ірина Соломко: Будьмо відвертими, є люди, які використовують волонтерство задля особистого інтересу.

Ольга Решетилова: Це, мабуть, ще якесь «совкове» ставлення до людей, які хочуть щось змінити. Мені боляче про це говорити, але навіть мої друзі та знайомі вважають, що я на волонтерстві заробляю.

Ідеалізувати волонтерів, звісно, не можна. Справді, є чимало шахраїв. Дуже багато волонтерів стали чиновниками. Я ставлюсь до них із великою повагою, але вважаю, що їх також потрібно контролювати.

Підбиваючи підсумки волонтерського руху у 2015 році, хочу зазначити, що він виконав велику частину своєї місії. Він закрив дірки, показав, що спроможний контролювати державну систему. Я вважаю, що вже досить грати на емоціях старенької бабусі та брати в неї копійку на підтримку армії. Держава має виконувати свої функції.

У США, до прикладу, є три фонди, які діють при Міністерстві оборони. Через великі корпорації та спонсорів вони забезпечують потреби ветеранів. Думаю, нам варто теж через трастові фонди та міжнародні організації шукати нові способи підтримки армії. Це стане викликом і для волонтерського руху у 2016 році.