Гість ефіру — адвокат, захисник родин Небесної сотні Маркіян Галабала.
Любомир Ференс: 20 лютого буде вже четверта річниця розстрілів євромайданівців. Як просуваються справи?
Маркіян Галабала: Якщо ми говоримо про 20 лютого, то фактично є основне кримінальне провадження під номером 228, в ньому надалі проводиться досудове розслідування, тобто встановлюються обставини, як відбуваються розстріли 20 лютого, що до цього привело, як розвивалися події. Але є й епізоди, які були виділені ще два роки тому відносно обвинувачених працівників «Беркуту», які зараз сидять на лаві підсудних у Святошинському районному суді. Це п’ятеро людей, які були під керівництвом Садовника (йому вдалося втекти). Відносно них відбувається судовий розгляд. Він вже триває 2 роки. Сподіваюся, що у 2018 році ми отримаємо вирок в суді першої інстанції відносно цього епізоду.
Є також інші провадження. Є окреме провадження в заочній формі відносно вищих посадових осіб, причетних до розстрілу. Цього року прокуратурі вдалося отримати санкцію Печерського районного суду на здійснення досудового заочного розслідування відносно Януковича, Тоцького, Якименка, Захарченка. Це досудове розслідування, я сподіваюся, буде завершено в цьому році і справа піде до суду.
Євген Павлюковський: Тобто поступ відбувається?
Тільки один підозрюваний у справах Майдану реально відбуває покарання. Це зумовлено тим, що велика кількість справ зараз слухається у судах
Маркіян Галабала: Поступ відбувається. Він не такий, як нам би хотілося. Тільки в 2017 році прокуратурою було передано до суду 17 обвинувальних актів відносно нових підозрюваних, відносно нових епізодів. Так, це повільний рух, але єдиний позитив, який втішає в цій ситуації, полягає у тому, що це не повний регрес, це прогрес.
Євген Павлюковський: На сайті «Української правди» оприлюднений відкритий лист адвоката Романа Маселка від імені родини Небесної сотні і всіх постраждалих. Ідеться про «катастрофічну ситуацію» з розслідуванням. Ви підтримуєте таку думку?
Маркіян Галабала: Наскільки мені відомо, передусім в цьому листі акцент робився на катастрофічному стані розслідувань справ відносно суддів, які були залучені у переслідуванні майданівців. Ці справи дуже важко розслідуються. Є низка об’єктивних і суб’єктивних причин. Суб’єктивні полягають у тому, що судді не хочуть іти назустріч слідству і повідомляти будь-які відомості, які підкреслюють їхню винуватість в тому, що вони під тиском засуджували майданівців, позбавляли їх прав користування транспортними засобами. Об’єктивні причини в тому, що такі категорії злочинів важко розслідувати, потрібні реальні докази того, що на суддю чинився тиск.
В цьому році ми побачимо більше обвинувальних вироків з реальними строками покарань. Обурення суспільства є обґрунтованим, бо тільки один підозрюваний у справах Майдану реально відбуває покарання. Це зумовлено тим, що велика кількість справ зараз слухається у судах.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.