— Щороку наприкінці року виникають залишки освітньої субвенції, які виділяються на райони Донецької та Луганської області, непідконтрольної зараз українському уряду. Наприкінці року ці залишки субвенції перерозподіляються на ті видатки, які Кабмін вважає пріоритетними. Цього року було вирішено обрати 4 напрямки. Один з них — забезпечення викладання українською мовою у школах національних меншин. Передбачені, зокрема, і кошти на природничі кабінети.
Однією з таких статей стало забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов. Насправді мова йде про те, що в Україні у XXI столітті, у 2019 році, понад 1000 шкіл не мають теплих внутрішніх туалетів. Це означає, що вони мають якусь кабінку чи сарайчик на вулиці. Точної статистики немає. В українській статистиці варіантів вибору немає. Там написано, чи є туалет, чи внутрішній, чи теплий. Школа відповідає те, що вважає за потрібне. Виявляється, є туалет зовнішній, але він теплий. Він розташований поза межами основного приміщення школи, але до нього підведена каналізація, можливо, навіть якесь опалення. А є справді сарайчик з діркою в підлозі, який не відповідає жодним санітарним нормам.
Матеріальне забезпечення шкіл належить до повноважень місцевої влади, але мені здається, що те, що міністерство все ж таки звернуло на це увагу і запропонувало саме на це розподілити залишки субвенції, надзвичайно позитивний момент. У всіх школах цього року проблема не буде вирішена, тому що ситуації різні.
Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.