У 77% обласних рад зросло представництво жінок

Тетяна Трощинська: Як спрацювала гендерна квота, що вдалося жінкам? Чи вдалося досягнути чогось відмінно від того, що було раніше?

Мілена Горячковська: Ми проаналізували списки, не зважаючи на те, що гендерна квота була неімперативна, необов’язкова, вона посприяла збільшенню кількості кандидаток. Відповідно депутаток стало більше.

Тетяна Трощинська: Це якісь помітні цифри?

Мілена Горячковська: Стрибок не такий великий, як хотілось би, але рух є. Статистика по обласним радам: у 17 з 22 облрад представництво жінок збільшилось.

Василь Шандро: Набагато зросло?

Мілена Горячковська: Жінок-депутаток може стало і менше, але відсоток зріс. Для нас головне – відсоток. Тому що зменшилась кількість депутатів: зросла конкуренція. Наприклад, в Львівській обласній раді представництво жінок збільшилось втричі: з 4,5% до майже 17%. Збільшилось представництво в Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській (з 10% до 21%).

Василь Шандро: А де не збільшилось взагалі?

Мілена Горячковська: Зменшилось у Волинській (з 11% до 10%), Миколаївська – теж на 1% впало представництво, найбільш прикра ситуація – в Черкаській області: було 20% жінок-депутаток, а стало 12%.

Тетяна Трощинська: А є якась залежність від партій, які отримали голоси і представництвом жінок?

Мілена Горячковська: Так, серед тих, хто отримав більше голосів, переважна більшість дотримувалась квот. Квоти все ж таки працюють. Одеська область – найнижча серед всіх областей по кількості кандидаток-жінок. І, відповідно, по результатах теж – найменша кількість жінок у обласній раді: тільки 9,5%.

Василь Шандро: Наскільки якісні зміни?

Мілена Горячковська: Небезпека технічних кандидатів була. Це було, можливо, пов’язано з тим, як швидко були прийняті ці зміни. Квота була прийнята лише за три місяця.

Партії у нас недостатньо розвинуті на регіональному рівні. Можливо, їм бракувало ресурсів. У Польщі у 2011 році була прийнята обов’язкова квота на парламентських та місцевих виборах: було у партій півроку, щоб підготуватись до впровадження квот.

Тетяна Трощинська: Прослухаємо матеріал з Волині

Мілена Горячковська: Так, в матеріалі було сказано, що підтримка партії є ключовою. В тих областях, де ми бачили активну підтримку, там жінки набирали більше голосів.  

Тетяна Трощинська: В Україні тільки дві жінки вийшли у другий тур – у Житомирі та Вінниці. Але це ж мало?

Мілена Горячковська: Так, це мало. Якщо подивитись ретроспективно з 1991 року, скільки відбувалось виборів міських голів облцентрів, десь 7 виборчих кампаній, тобто 150 разів вибирали міських голів. Вгадайте, скільки жінку обирали? Двічі. З 150 разів. В 1994, 1996 роках. Дуже давно жінка на таку високу посаду не обиралась.

Тетяна Трощинська: Це неготовність виборців голосувати за жінку на таку посаду?

Мілена Горячковська: Справа в виборцях. На стать вони звертають увагу в останню чергу. Чоловіки-виборці теж не хочуть дискримінувати жінок-кандидаток, для них теж на першому місті чесність, досвід. Тому нема підстав вважати, що наші виборці не готові до жінок-депутаток місцевих органів влади. Але для того, щоб виборець почув жінок-кандидаток, потрібні фінансові та організаційні ресурси: чим більше місце, тим більше. Тільки в виключних випадках ми бачили, що партії надавали підтримку таку своїм висуванкам.

Тетяна Трощинська: Тобто в самих партіях відбувається дискримінація?

Мілена Горячковська: Це жорстко, але частина правди в цьому є. Є диспропорція, наприклад, в зовнішній агітації на підтримку жінок-кандидаток.

Дзвінок: Микола. Що далі? Спочатку жінка, потім Противсіх, потім Дарт Вейдер?

Василь Шандро: Напевно, ми повинні попросити вибачення у жінок. Мені соромно, наприклад.

Мілена Горячковська: На найнижчому рівні жінки традиційно займають найбільше посад. В селищних радах половина є жінками. Чим більше рівень, тим менше є жінок. В обласних, місцевих радах ніколи не було пропорційного представництва.

Василь Шандро: Конституція не забороняє жінкам балотуватись абсолютно на різні посади. Але є певний стереотип у суспільстві, і серед жінок також.

Мілена Горячковська: Те, що жінки голосують за чоловіків – це теж стереотип. Це не обов’язково так. Є перепони для жінок, щоб бути обраними на високі посади. На нижчому рівні цих перепон немає: у жінок є бажання ставати кандидатами, а у людей – їх підтримувати. Сільським головою не є проблемою стати для жінки.

Тетяна Трощинська: Більшій доступ до ресурсу: пройшла сама вулицями, люди знають?

Мілена Горячковська: Менше залежність від керівництва партій, більш упорядкований, збалансований результат.

Василь Шандро: Які прогнози надалі щодо законодавства гендерного?

Мілена Горячковська: Спроби ввести гендерну квоту були в країні давно. Наступним кроком буде впровадження імперативних квот в законодавстві, як про місцеві, так і про парламентські вибори. Але це не може бути останнім кроком: виборча система робить ці кроки не достатніми. Як раніше обиралися члени місцевої ради? Половина по закритому списку, половина від округів. Партія могла поставити жінку кожним третім кандидатом,відповідно, яким не був відсоток партії, представництво жінок було б збалансовано. І таке існує в багатьох країнах. Коли є система відкритих списків  – результати не прогнозовані. Жінці можуть дати невдалий округ.

Нам треба не тільки добитись імперативні квоти, але й розробити нові механізми.

Василь Шандро: Вибори жінок до органів місцевого самоврядування пов’язані зі ставленням до жінок в принципі?

Мілена Горячковська: Жінка не обмежена в правах. Але обмежена в можливостях. По факту є проблема. Конституція не обмежує жінку в правах, але по факту дійсно існують перепони для жінок

Василь Шандро: Як вирішити цю проблему?

Мілена Горячковська: Працювати з законодавством, з політичними партіями, щоб вони усвідомлювали свою відповідальність. Це питання партійних організацій, які, як правило, очолюють чоловіки.

Василь Шандро: Що ви порадите жінкам на наступні вибори?

Мілена Горячковська: Не здаватись! Навіть якщо потерпіли поразку у виборах. Це притаманно жінкам. Жінки хотіли бути знову обраними, і це відбувається!

 

  За фінансової підтримки Уряду Швеції.