У студії «Громадського радіо» отець Петро Балог, віце-директор Інституту релігійних наук ім. Томи Аквінського.
Анастасія Багаліка: Пане Петре, в чому різниця?
Петро Балог: Річ у тім, що милосердя тепер почали розуміти ширше і, я б сказав, властиво. За словами Франциска, для милосердя немає бути жодних умов. У католицькій церкві аборт — один із найбільших гріхів. Такою умовою сповідання було те, що його міг відпускати лише єпископ або лише деякі члени монаших орденів. Тепер це може робити кожен священик. Тоді милосердя буде видимим, без умов, адже людина і так страждає. Воно має проявлятися у реальних вчинках з боку церкви.
Анастасія Багаліка: Це, як я розумію, адміністративна реформа?
Петро Балог: Ні, радше, канонічна. Це в канонічному праві було сказано, що гріх аборту відразу виключає того, хто його вчинив, із спільноти церкви. І щоб це виправити, потрібно було звернутися до єпископа або до того, хто має відповідні повноваження.
Аборт — великий гріх, адже вчинений проти найслабших та незахищених. Але той, хто приходить на сповідь, усвідомлює цей гріх. І тепер Франциск дозволив священикам з милосердям відпускати цей важкий гріх.
Важливо, щоб не було бюрократичних, якихось адміністративних обмежень. Людина має безперешкодно зустрічатися із милосердним Богом.
Анастасія Багаліка: Папу Франциска називають найбільш ліберальним за останній час. На яких іще прикладах можна побачити цю лібералізацію церкви?
Петро Балог: Лібералізм — поняття політичне, його помилково застосовують у церкві. У церкві немає лібералізму, а є милосердя. Є відкриті люди, які стараються застосовувати принципи Євангелія стосовно всіх без винятків.