У громад з'явилися «зайві» гроші: як містам керувати своїми бюджетами

В студії «Громадської хвилі» Юрій Ганущак, експерт із питань управління територіями. На його думку, в українських міських громадах з’явилися «зайві гроші», і це «свідчення того, що бюджетна реформа дала свої плоди». Цього року від міст обласного значення очікуються надходження в сумі близько 30 мільярдів гривень: «Там є, звичайно, інфляційна складова, але також і робота над своїми доходами», — говорить Юрій Ганущак і додає, що джерелом цих коштів є ПДВ, на сплату якого міста можуть впливати.

Ірина Славінська: Що змінилося, звідки з’явилися ці кошти?

Юрій Ганущак: До 2015 року була система вирівнювання по видатках. Фактично, скільки б ти не заробляв, твої гроші порахував Мінфін.  Зараз же відбувається вирівнювання по доходах. Якщо у вас дохід менший за 90% у порівнянні із середнім по Україні, вам додають 80%. Якщо ж у вас більше, ніж 110% — забирають половину від перебільшення. Тобто, між найсильнішим та найслабшим дельта приблизно в 2-3 рази. З’являються «надлишки» попри обов’язкові видатки на зарплатню вчителям, лікарім та ін. Це дуже серйозно стимулює у роботі над дохідною частиною.  Розмір трансферту ви можете прорахувати вже в квітні.

Цього року відчутні суми докладено до бюджетів міст обласного значення. Всі обласні центри мають доходи у більш, ніж 110 відсотків.  У районах ця цифра менша.

Ірина Славінська: Що міста можуть зробити для збільшення дохідної частини, звідки вони беруть ці гроші?

Юрій Ганущак: З податку на доходи  фізичних осіб. 60% закріплено за містами обласного значення та районами. 15% йде на обласний бюджет та 10% податку на прибуток знову ж таки йде на обласний бюджет. І це велика помилка, як на мене. Не можна було давати на обласний бюджет податок на прибуток . Тому що найбільш ласі підприємства почнуть виводити з областей та централізувати їх на Київ, який фактично «висмокче» податок у свій бюджет.

Андрій Сайчук: В чому філософія «партиципаторного бюджету»: це ідея ефективного менеджменту чи залучення громадян до більш активної участі?

Юрій Ганущак: Це фактично спричинене тим, що громада починає впливати на політику міста тоді, коли навіть деякі політики не розуміють, що таке місцеве самоврядування. Якщо залучатилюдей до обговорень, на що краще витратити гроші, — вони відчуватимуть, що до них прислухались.

Андрій Сайчук: В Польщі люди можуть зібратися і вирішити, що їм потрібна школа. Держава фінансує цю ініціативу, але новозбудованою школою керуватиме не держава, вона буде підконтрольна громаді. У нас же директора школи досі назначає голова райдержадміністрації.

Юрій Ганущак: І в Польщі, і в Україні освіта — справа держави. Мають викладатися курси, затверджені Міністерством освіти. Якщо говоримо про бюджет — давайте розглянемо реалії України. У нас більш, ніж достатньо шкіл і багато з них не виправдовують запиту. Їх потрібно закривати, але без децентралізації це зробити нереально. Питання реорганізації буде ефективнішим, якщо центр прийняття рішення співпаде із центром відповідальності та центром наявного ресурсу.