У Івано-Франківську стартує sms голосування щодо проектів рішень міськради

Вчора прем’єр-міністр України Володимир Гройсман похвалимся тим, як стрімко зростають місцеві бюджету — суми грошей, якими зараз розпоряджаються міські депутати і мери.

Чи достатньо контролю за цими мерами і депутатами, які приймають рішення щодо розподілу цих грошей, ми запитаємо в Віти Думанської, координаторки програми «Стеж за грошима» ГО «Центр ЮА», яка працює по всій Україні і моніторить роботу органів місцевого самоврядування.

Наталя Соколенко: Чи відкриваються міські ради назустріч мешканцям своїх міст?

Віта Думанська: Зміни відбуваються, особливо помітно це на сході, де у влади досі складається враження, що вона може вершити абсолютно все, та громадськість все ж таки поступово посилює свій вплив

В західних областях ситуація набагато простіше — громадяни мають доступ до засідань ради, вся потрібна інформація публікується.

Що стосується того, чи можуть люди реально взяти участь у роботі органів місцевого самоврядування і вплинути на розподіл бюджету, що зростає, то зараз йде мова про так звані «бюджети участі», коли громадяни самі вирішують, куди розподілити 4-5% бюджету міста.

Найчастіше на практиці міста можуть прийняти рішення про розподіл 1% державного бюджету, який використовується на те, що хоче громада.

Наталя Соколенко: Але 1% — це досить мало?

Віта Думанська: Для бюджету Тернополя 1% — це 5 млн грн, тобто це не так уже й мало, і на ці кошти можна втілити реальні ініціативи.

Наталя Соколенко: Але 99% лишається у розпорядженні мера і депутатів. І, наскільки я знаю, по Тернопільській області проекти рішень щодо розподілу не публікуються згідно закону про доступ до публічної інформації за 20 днів до дня голосування, щоб громадськість мала вплинути на рішення.

Віта Думанська: В Тернопільській області проекти рішень публікуються вчасно, але в розділі новин. А міська рада щедро сипле новинами, і вам доведеться перегорнути не одну сторінку, щоб знайти якийсь проект рішення. Тобто на засідання можуть потрапити лише бувалі активісти, які знають, чого хочуть.

Дмитро Тузов: І засідання комісій відкритті, тобто кожен бажаючий може туди потрапити?

Віта Думанська: У Вінниці, щоб потрапити на таке засідання, треба зареєструватися, і такий крок влада мотивує тим, що не вистачає стільців для всіх бажаючих.

Дмитро Тузов: Як місцеві мешканці можуть впливати на формування бюджету. В Європі, наприклад, розповсюджений такий інструмент, як місцева петиція, яка обов’язково розглядається владою. В нас теж сформований такий інструмент, але чи реагує на нього наша влада?

Віта Думанська: Петиції в Україні запроваджуються дуже активно, але до них рідко коли дослухаються, або створюють такі умови, що стає нереальним, щоб якась петиція набрала необхідну кількість голосів.

У Львові, наприклад, поставили дуже великий бар’єр — здається, 25 тисяч, які дуже складно назбирати.

Дмитро Тузов: Наскільки серйозно розглядаються владою ті петиції, які набирають необхідні голоси?

Віта Думанська: Їх заслуховують, вони виносяться на раду, але я не можу навести приклад, щоб вони стали реалізованими.

В рамках своєї програми ми восени запускаємо інший інструмент — публічні консультації, щоб показати владі, як консультуватися з громадянами.

Бо, на жаль, інструмент громадянських слухань починає використовуватися владою і останнім часом легітимізує її рішення.

Дмитро Тузов: Чому відбувається така легітимізація?

Віта Думанська: Тому що їм формально потрібна згода громади для того, щоб провести те чи інше рішення. Вони її намагаються отримати різними способами. Можу поділитися прикладом з Тернополя, де приймалося рішення про те, щоб один будинок з одного ЖЕКу передати на баланс другому. Для цього збирались громадські збори, на яких, як виявилося потім, були присутні в основному самі ж працівники ЖЕКу.

Наталя Соколенко: Які місцеві влади яких міст вже зголосилися повчитися?

Віта Думанська: Публічні консультації ми вже проговорили з мером Івано-Франківська, і ми спробуємо їх зробити в телевізійному форматі. Тобто в п’ятницю у прайм-тайм виноситься якесь питання, люди мають проголосувати через sms за дуже символічну плату, та висловити свою думку. Потім експерти обґрунтують різні варіанти рішень, і люди зможуть ще раз проголосувати. Громадянин має бути проінформований, і влада повинна це розуміти.

Дмитро Тузов: Наскільки активно це може відбувається на муніципальних каналах, які фінансуються з бюджету міста, фактично, за кошти мешканців? Мені здається, що це як раз функція муніципальних ЗМІ — проводити такі телевізійні плебісцити, підрахунок голосів тощо. Я щось на телеканалі «Київ» нічого подібного не бачу.

Віта Думанська: Так, це мали б робити муніципальні ЗМІ, але ми це будемо практикувати з приватними каналами, з ними набагато легше працювати, вони краще йдуть на контакт, пропонують нам зручний час, тому що ця тема зараз, насправді, цікава.

Ми звертались до муніципальних ЗМІ, які навіть не подумали віддавати нам свій ефірний час.

Дмитро Тузов: Якщо муніципальні ЗМІ не бажають вирішувати питання громади, то вона може відмовитися фінансувати такі медіа.