Тарас Компаніченко: Ми не маємо достатньої кількості артефактів, які могли б свідчити про те, що в українській традиції якось відобразилися середньовічні пам’ятки, пов’язані з Великоднем. Тому що в тому типографському уставі, який належить до так званих «кондакарних пам’яток» і датується кінцем ХІ-ХІІ століття, немає творів, присвячених Воскресінню Христовому. Крім того, є ще така особливість, що вони не завжди піддаються шифруванню.
Якщо продовжувати хронологію, то в наступні періоди в нас зафіксовані пам’ятки, пов’язані саме з Великоднем. Це церковні пам’ятки. Зокрема, церковні гімни, які зафіксовані в численних рукописних ірмологіонах, які дійшли до нас з XVI століття. У цих пам’ятках ми бачимо такі гімни на Великдень як «Пасха красенная» і спів на велику суботу «Воскресни, Боже». Проте, ці пам’ятки лише записані у XVI століття, але могли виникнути набагато раніше.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.