Ірина Ковбаса: Ця премія була дуже символічною, її головним завданням було просто подякувати людям, які жертвують своїми справами заради інших. 30 листопада ми вже другий рік поспіль відзначили таких людей. На цю премію людей номінували друзі, рідні чи ті, кому вони допомогли. Отримати премію можна було як за якийсь вчинок, так і за системну волонтерську допомогу. У нас було вдвічі більше анкет, ніж минулого року, і ми по ночах сиділи і читали ці вражаючі історії. Ми відзначили усіх номінантів — а їх було більше 80, але серед них було 4 лауреати, яких виділили за найбільш системну, тривалу і жертовну роботу.
Це Олександр Чалапчій, який був викладачем ПТУ, і побачивши, як його учні рвуться воювати, пішов за ними на фронт, втратив нижні кінцівки, і без колінних суглобів навчився ходити на протезах, і зараз активно підтримує бійців. Він показує іншим воїнам, які зазнали травм на війні, що потрібно продовжувати жити, залучає їх до проектів, де вони бачать, що вони і далі є корисними.
Другим лауреатом був Ярослав Жилкін, який разом зі своєю координаційною групою «Чорний тюльпан» розшукує тіла загиблих воїнів і повертає їх на територію Україну, щоб список безіменних солдатів був якнайкоротшим.
Третій лауреат — Євгенія Закревська. Вона вже другий рік поспіль є адвокатом родин Небесної Сотні, веде їхні справи, долучається до захисту прав людей, які постраждали внаслідок анексії Криму чи окупації Донбасу.
Четвертий лауреат — Марія Берлінська, яка була добровольцем «Айдару», після повернення з фронту заснувала Центр підтримки аеророзвідки. Вона допомагає нашим бійцям проходити навчання, і на сьогодні у Центру вже більше 100 випускників.