«Громадське радіо»
Тетяна Трощинська: Який обсяг субсидій буде виділений на цей опалювальний сезон?
Юрій Крикунов: Ми не бачимо «буму» на оформлення субсидій. По Україні за тиждень фіксується орієнтовно 97 тис. звернень. Минулого року в аналогічний період було 150 тис.. У Києві є до 1000 звернень на тиждень. Тобто це повний штиль.
Щодо Києва — є декілька факторів, чому оформлюється менше субсидій: тут середня зарплата 8 600 грн, порівняно з середньою по Україні — 4 600 грн. І в Києві дуже потужний ринок тіньової оренди житла.
Тетяна Трощинська: Чи є розмови про монетизацію субсидій?
Юрій Крикунов: Якщо на вашому субсидійному рахунку є економія коштів, то в кінці року вона списується і повертається державі. Сьогоднішній механізм не стимулює людей до економії.
Із 2017 року може бути запроваджений механізм монетизації субсидій: якщо ви зекономили кошти, вони мають вам повертатися у грошах.
Оскільки зараз ми говоримо тільки про чутки і очікування, невідомо, який це матиме вигляд.
Тетяна Трощинська: Скільки коштів потрібно на субсидії, наприклад, для Києва?
Юрій Крикунов: Зараз ми спостерігаємо невеличку заборгованість центрального бюджету перед Києвом. Але заборгованість Києва перед енергокомпаніями з місяця в місяць становить приблизно 100 млн грн. З одного боку, шалена цифра, з іншого боку — вона в 4 рази менша за ту, яка була, коли не було механізму субсидій.
Коли ми підводили підсумки за попередній опалювальний сезон, повернених коштів було майже 92 млн грн. Тобто цифри майже один в один, проблем тут немає.
Тетяна Трощинська: Хто перевіряє право на субсидію на місцях?
Юрій Крикунов: Зараз перевірки правдивості інформації, яку подає людина на субсидію, немає. У деяких містах є пілотний проект — цього вчать соціальних працівників і, можливо, це буде запущено в Україні.
Закон передбачає, що ви можете мати 100 ділянок землі, 800 будинків і купу автомобілів. Якщо ваш сталий дохід менший за певну цифру — ви маєте право на субсидію.
Ірина Славінська: Люди із великими прибутками, які отримують зарплату «у конверті», офіційно мають право на субсидію. Чи є можливість перешкодити цьому?
Юрій Крикунов: Мова йде про соціальний інспекторат. Зараз у 5 регіонах України під егідою Мінсоцполітики і Світового Банку проходить пілотний проект. У проекті соціальний працівник не тільки надає пільгу або послугу, але й перевіряє, чи не помилилася людина, коли попросила пільгу.
Тетяна Трощинська: Наскільки зміна мінімальної зарплати може переділити ринок субсидії?
Юрій Крикунов: Я поки що не бачив нормативних документів щодо того, як соцвиплати будуть прив’язуватись до мінімальної зарплати. Я чув, що вони будуть прив’язані до прожиткового мінімуму, але потрібно дочекатися документів.
Тетяна Трощинська: Чи буває, що субвенція, яку виділяє держава, більша, ніж реальна кількість людей, що отримують субсидії?
Юрій Крикунов: За підсумками минулого опалювального сезону, з енергопостачальника треба було стягнути близько 92 млн грн — це один з найнижчих показників в Україні, тобто Київ досить чітко до цього підходив.
Однією з найбільших проблем для Києва є субсидія на пільговий проїзд. Київ значною мірою бере це на свої плечі, але транспортом користуються не тільки кияни, і ми далеко не завжди можемо їх верифікувати.
У метро ми вирішили цю проблему за допомогою карточки киянина.
Другою бідою є субсидія на пільгове встановлення телефонів. Держава бере зобов’язання на себе, не делегувала цю функцію Києву і при цьому не заплатила.