У молоді є інформаційний вакуум щодо творчості Яблонської, — говорить Гаяне Атаян.
Ірина Славінська: Де можна подивитися роботи Тетяни Яблонської цими днями?
Гаяне Атаян: Найбільш вагомий показ робіт Тетяни Яблонської відбудеться у Національному художньому музеї. Він триватиме аж 2 місяці, а відкривається саме в п’ятницю о 18 годині. Це великі картини, маленькі ескізи, яких ще ніхто не бачив, огляд всіх періодів творчості. Напередодні, 23 лютого відкривається виставка нашої колекції. Це дуже душевний останній період творчості.
Лариса Денисенко: А чи планує, скажімо, Національний художній музей провести не тільки виставку, але й лекції, екскурсії? Адже дуже часто мистецтво вимагає пояснень та тлумачень.
Гаяне Атаян: Наскільки мені відомо, там планується багато заходів, зокрема, проводитимуться різного плану зустрічі.
Лариса Днисенко: Якщо уявити собі програму для молоді — з чого їй варто починати знайомство із творчістю Тетяни Яблонської?
Гаяне Атаян: Перш за все, потрібно дивитися оригінали, бо це все-таки рідкісна можливість побачити їх вживу. Із живописом потрібно знайомитися тільки так, адже ніяка репродукція не передасть відчуття живої фарби.
Хочу згадати про ще дві виставки в Києві, котрі можна відвідати вже зараз. Зокрема, у Музеї російського мистецтва — там представлено небагато речей, але вони досить вагомі. І ще проходить чудова виставка у Музеї літератури. Там представлені ліричні пейзажі 80-х років — це відчуття радості, живописних відкриттів. Цікаво,що виставлені речі, котрі впродовж тривалого часу були недоступними.
У молоді є інформаційний вакуум щодо творчості Яблонської. Є якась застаріла радянська інформація, але я відчуваю, що потрібно насичувати цей простір.
Ірина Славінська: Хіба виставки не залатають цей вакуум?
Гаяне Атаян: Деякою мірою так, але ще потрібні якісь тексти. Думаю, що це мають бути навіть більшою мірою не тексти дослідників чи мистецтвознавців (при всій повазі до них) — нехай говорить сама художниця. Нині із видавництвом «Родовід» велику книгу, яка, сподіваюся, з’явиться вже навесні. Це книга не лише про Яблонську, а про всю епоху. Вона містить відповіді на багато запитань і в ній є ключі до розуміння того, що відбувається зараз. Я відчувала порятунок для себе в цих текстах.
Лариса Денисенко: Ви відкрили для себе творчість мами ще більше?
Гаяне Атаян: Десь вона мені здалась ближчою, а десь — втаємниченою. Її творчість наче стала об’ємнішою для мене, я відчула її з різних сторін, яких раніше не бачила і не розуміла. Це для мене стало свого роду дослідницькою роботою, котра схожа на складання пазлів. І я шкодую, що не розпитувала раніше маму більше про її творчість.
Щодо книжок — вийшла маленька, дуже симпатична книжечка, яку ми видали разом із «Родоводом». Її можна буде придбати вже найближчими днями.