У мистецтві має бути провокація, інакше не буде ніякої реакції й діалогу — художник Михайло Деяк

Гість — Михайло Деяк, художник, автор проєкту «Непередбачувані обставини»

У Києві на площі перед Національною оперою триває виставка скульптурної інсталяції «Непередбачувані обставини» від художника Михайла Деяка.

Арт-проєкт складається з трьох скульптур, на них є таблички з QR-кодами, відсканувавши які, можна побачити відеоролики та іншу тематичну інформацію.

Чому «Непередбачувані обставини»?

Михайло Деяк: Цю інсталяцію я придумав ще у 2018 році, а реалізував лише у 2021. У своєму проєкті я досліджую, як кожен з нас може переосмислити те, що відбувається навколо. На мій погляд, площа перед Оперним театром — це дуже цікавий простір. Вона оточена з усіх боків різними епохами. Це місце музики та пластики, місце минулого і сьогодення.

«Непередбачувані обставини» досліджує цей тонкий взаємозв’язок, робить спробу переосмислити простір навколо. Крім того, тут величезний трафік. Багато людей, які не ходять в музеї, проходячи повз інсталяцій, помітять їх, почнуть дискутувати та таким чином залучаться до мистецтва. Тому й назва така — «Непередбачувані обставини». Такі обставини створюються для тих, хто стали частиною мистецтва, не плануючи цього.

Мистецтво та провокація

Михайло Деяк: Я починав із живопису. 13 років навчався цього. З роками мій досвід трансформувався в об’ємні скульптури. Я почав робити такі незвичні форми. Ми живемо в епоху постмодерну, час без образів. Форми завжди міняються, перетікають з однієї в іншу, не мають конкретного пояснення. Вони працюють залежно від контексту.

Я прагну до того, щоб людина-глядач ставала частиною роботи та будувала з ним діалог. Це певною мірою провокація. У мистецтві має бути провокація, інакше не буде ніякої реакції й діалогу. Не провокувати означає ставити пам’ятник, повз який пройдуть і не помітять. Публічне мистецтво ще з 70-х років дуже поширене в Америці та Європі. Мистецтво вже давно вийшло з галерей та музеїв. Це вчорашній день.

Малювати чи думати?

Михайло Деяк: В академії не вчать думати, а вчать малювати. В цьому був сенс, коли треба було малювати батальні сцени. А зараз це не цікаво сучасним поколінням. Якщо художник займається акціонізмом або перформансом, то йому вчитися малюванню немає потреби. Коли людина має ідею, не має значення, як саме вона її втілить в життя. Це може бути роздрукований на принтері кінь, наприклад.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS