У нас є статуетка ведмедика, яку дівчинка забрала з руїн, де загинули дідусь та бабуся — директорка Музею воєнного дитинства

Говорили з директоркою Музею воєнного дитинства Юлією Скубицькою

Юлія Скубицька: У нашому суспільстві мало хто уявляє, що саме відбувається з дитиною, яка живе біля лінії розмежування. Яке їхнє повсякденне життя? Як воно відрізняється від життя дітей на мирних територіях? В яких умовах вони вже сім років там живуть? Воно радикально змінилося. При цьому діти до нього пристосувалися, вигадали нові ігри. На тих територіях, що під обстрілами, їхнє повсякдення часто проходить у підвалі. Як вони навчаються, коли у селі під обстрілами закривається єдина школа? Як змінюється їхній світогляд?

Музей воєнного дитинства у Києві —  це філія. Головний його офіс, заснований у 2011 році, у Сараєво. Для експозиції ми збираємо усе, що пов’язане з досвідом війни чи переселення. У нас є малюнки, іграшки, кілька магазинних чеків, пляшка парфумів, одяг, цифрові фото, відеозаписи інтерв’ю, цифрові фото та малюнки предметів, які діти не захотіли віддати. Зворушливим є експонат — статуетка ведмедика, яку учасниця забрала з руїн будинку, де загинули її дідусь та бабуся.

Для нас важливо почути голоси дітей, на життя яких вплинув будь-який воєнний конфлікт. Нашою метою є допомогти дітям, молодим людям, у житті яких була, є війна. Показати, що їхній досвід є цінним, що їх приймають. До формування експозиції може долучитися кожен охочий, заповнивши у нас на сайті відповідну форму або залишивши повідомлення на нашій сторінці у Facebook.

Повністю програму слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS